Богуслав

Dec 22, 2011 20:34

Заходити в дитячий будинок страшно.. Наче, чого страшного? А там маленькі діти, з зовсім не дитячимим проблемами та трагедіями. І ти не знаеш, як до них приступити, з якого боку підійти, що сказати, щоб бути на рівний і не образити, не зачіпити..
Хоча, таких дітей напевно важко образити...чи навпаки - легко... Я не знаю.. і тому страшно. Людина боїться невідомого..

А в середині все досить мило) Старші діти ще в школі, більшість малюків спить і лише 2 хлопчиків дивляться мультики, а маленька 5 річна дівчинка ...всюди=)

а потім малюки прокидаються і прокидаться емоції...3-річна дівчинка, сонна та заплуталася в платі)) допомогла їй його вдягнути і це так дивно..вона наче доросла, все розуміє, але по іншому.. і говорить по іншому - важко зрозуміти.. вона бігає навколо мене, вилазить мені на коліна з коляскою, щоб ту не забрала інша мала...коляска на віс золота..
і проситься додому... хоче, щоб її забрали додому...а я питаю - де твій дім, а вона - показує на кімнату, де спала, а я - хочеш туди, ні... хочу додому..
і так тихо..майже не чутно...хочу додому..
і цей маленький комочек сидить у мене на руках, така тепла та така прагнуща теплоти. щоб її тримали на руках, обіймали, гладили...маститься, як кошення..така доросла маленька дитина, яка прагне уваги та любові..
Previous post Next post
Up