Jul 18, 2011 12:42
Зона комфорта
Ми так звикаємо до неї, так затягуємось її павутиною й туалетним папіром, що вилізти звідти й "змінити" стає майже неможливим.. Блюємо від одноманітності, та від єдиного слова "змінити" впадаємо в коматозний стан.
Ховаємось під юбки та по закутках, натягуемо на обличчя капюшони та мастурбуемо на радянські порнофільми, розмальовуємо старі фотообої й ненавидімо афроамериканців.
Шукаємо перспективу у дистильованій воді й затертих наволочках, потертих сандалях й вицвівших хустинах, забуваємо про мрії й живемо реальністю, якої насправді не існує й не може існувати за визначенням.
Ми мертві,
тому жити нам страшно,
тому й лежимо ми у своєму власному морзі
тому