Шкіромий

Oct 16, 2015 11:49

"Мойдодыр" на украинском

Шкіромий

Авт. переклад з рос. Олександра Тарасенко
(псевд. Бабайчик), серпень 1993

Простирадло - утікало
І білизна - хай їй грець
І матрасик, мов карасик
Від мене забрався геть.

Я за мапу - мапа в шафу,
Я за пензлик - той нишком
І сховався під ліжком.

Я хочу поїсти сало,
Відрізаю шмат чималий,
Але кляті ті шмати
Від мене - під три чорти.

Що за жарти недолугі,
І чому всі речі вщерть
Заюрмились, схаменулись
І сягнули шкереберть?

Чобітки за рушниками,
Рушники за мотузками,
Мотузки за чобітками,
Все батьківське надбання
Шаленіє, скаженіє
І тікає навмання?

Раптом просто із горища
Клишоногий, наче рак
Шкутильгає водомийщик
І до мене мовить так:

Ти гидкеє, ти бруднеє.
Неохайне поросятко
Ти брудніш за сміттєзбірник
У люстерко подивись!

У тебе вапно на оці
У тебе гівно на боці,
У тебе такі капиці,
Що іздерлись ногавиці!

Навіть, навіть ногавиці
Від тебе забрались геть!

Дуже рано на світанку
Миють личко каченята
Й пташенята
І шпачки, і пацючки.

Ти єдиний не помився
І бруднечею лишився
То ж забрались від бруднечі
І панчохи, й чобітки.

Я - шановний водомийник,
Славнозвісний шкіромий,
Водомийників керівник
І мочалок ланковий!

Ледве гепну я ногою,
І покличу козаків,
Водомийники юрбою
Всі візьмуть напоготів.
Закатують, відшматують
Неохайних дітлахів.

І прочуханку жорстоку
Запровадять над тобою
У Матвіївську затоку
Вмить занурять з головою!

Замантулив в мідний таз,
Заволав "Кара - барас!"

Тої ж миті мило, мило
Зась! - в волосся - мити зілля
Гілля, рілля і бадилля
Підбадьорює:

"Мию, мию сажотруса
Пильно, щільно,
Часто, густо!
Буде, буде сажотрус
Чистий, мов різдвяний гусь"

Тут мочало причвалало
І мерщій малечу мить
Ось вовтузить мов шибало
І волає, і ганьбить.

Від збентежених мочалок
Я мерщій, немов від палок
А вони чимдуж загалом
Нижнім Валом, Верхнім Валом.

Я до Бабиного Яру
Навпростець я повз кошару,
А вони - через мури,
Як підступнії щури.

Тут назустріч мій коханий
Мій улюблений кацап,
Він з Альошею і Ванєй
Прямував, неначе цап
І мочалку, наче галку
Він щелепами цап-цап!

А за тим ногами він затупцював
І руками він мене відлупцював
"Уходи-ка ты домой!" він мовляв
"Да лицо свое умой!" він мовляв
"А не то как налечу!" він мовляв
"Растопчу и проглочу" він мовляв

Я по вулицях борснувся підтупцем
Втік до водомийника кінець кінцем
Милом мивсь, циберком грюкав,
Як ударник п'ятиріччя.
І багнюку, і гівнюку
Відокремив від обличчя.

Тої ж миті капелюх
Сів на мене проміж вух
А за ним цукерок купа:
"З'їж мене, малеча любо!"
А за ними сала шмат:
"Поласуй мене, мій брат!"

Ось і зошит повернувся,
Ось і коник без візка,
І абетка з Інглиш мовой
Станцювали гопака.
Шанобливий водомийник,
Славнозвісний шкіромий,
Водомийників керівник
І мочалок ланковий

Закружляв мене у танку
І, кохаючись, мовляв:

"Ти тепер мені приязний,
Ти тепер мені люб'язний
То ж нарешті ти, бруднеча,
Шкіромия вшанував!"

Треба, треба, треба митись
Вдень і ввечері - то ж ба!
Неохайним сажотрусам
Ой ганьба, ганьба, ганьба!

Хай живе рушниченько пухкенький
І мило духмяне, мов ненька,
І кістковий гребінь,
І голярський камінь!

То ж мийся, підмийся, голись!
Пірнай, виринай, не барись!
У лазні, ставку, на болоті,
В Гнилим Тикичу, що в Кам. Броді

В Криму і в Карпатах
Усюди й завжди
Вкраїні хвала - і воді!

via
via


http://su-cho-nok.livejournal.com/9080.html

Шкіромий                                                                             Шкуромой
Переклад с рос. Олександра Тарасенка                    Обратный перевод с укр. Алексей Миронюк
                                                                                              
su_cho_nok
серпень 1993 р.                                                                 Июль 2010 г.

Простирадло - утікало,                                                   Одеяло вдруг сбежало
І білизна - хай їй грець,                                                   И бельишко - что за хрень?
І матрасик, мов карасик,                                                И матрасик, как карасик
Від мене забрався геть.                                                 От меня убрался в «тень»

Я за мапу -                                                                        Я за карту -
мапа в шафу,                                                                     Карта в парту
Я за пензлик - той нишком                                           Я за ручку - та бежать,
І сховався під ліжком.                                                     Нычканулась под кровать.

Я хочу поїсти сало,                                                          Я хочу похавать сало
Відрізаю шмат чималий,                                               Отрезаю шмат немалый
Але кляті ті шмати                                                           Но проклятый это шмат
Від мене - під три чорти.                                               Дёру дал, как акробат

Що за жарти недолугі,                                                   Что за шутки - непонятно
І чому всі речі вщерть                                                    Почему все лахи вдруг -
Заюрмились, схаменулись                                          Поскакали, побежали,
І сягнули шкереберть.                                                   Не сказав: «До встречи, друг»?

Чобітки за рушниками,                                                 Сапоги за полотенцем,
Рушники за мотузками,                                                Полотенце за бельём,
Мотузки за чобітками,                                                   А бельё за сапогами
Все батьківське надбання                                          Всё, что нажито трудом
Шаленіє, скаженіє                                                         Подурело, обалдело
І тікає навмання?                                                          И попёрло напролом

Раптом просто із горища                                             Вдруг откуда-то тихонько
Клишоногий, наче рак,                                                 Колченогий, словно рак
Шкутильгає водомийник                                              Шкандыбает умывальник
І до мене мовить так:                                                    И наехал сразу так:

Ти гидкеє, ти бруднеє,                                                   Ты гавнючий, ты грязнучий
Неохайне поросятко,                                                    Неопрятная свинюка
Ти брудніш за сміттєзбірник,                                       Ты воняешь как помойка
У люстерко подивись!                                                   На себя хоть посмотри

У тебе вапно на оці,                                                       У тебя пятно на роже
У тебе гімно на боці,                                                      У тебя гавно на коже
У тебе такі капиці,                                                          От тебя такая вонь
Що іздерлись ногавиці!                                                 Что сбежали даже шмотки
Навіть, навіть ногавиці                                                  Даже, даже твои шмотки
Від тебе забрались геть!                                              От тебя сбежали вон

Дуже рано на світанку                                                   Очень рано (на рассвете)
Миють личко каченята                                                  Моют рожу уток дети
Й пташенята,                                                                   Ну и прочие птенята,
І шпачки, і пацючки.                                                       Воробьишки и крысята

Ти єдиний не помився                                                   Ты решил не умываться
І бруднечею лишився,                                                    И гавнячкою остаться,
Тож забрались від бруднечі                                         Вот сбежали от грязнули
І панчохи, й чобітки.                                                        Лахи, показавши дули

Я - шановний водомийник,                                          Я - известный умывальник
Славнозвісний шкіромий,                                            Знаменитый Шкуромой
Водомийників керівник                                                Умывальников директор
І мочалок ланковий!                                                      И мочалок звеньевой!

Ледве гепну я ногою,                                                     Только стукну я ногою
І покличу козаків,                                                            Тотчас кликну казаков
Водомийники юрбою                                                    Умывальники всей кодлой
Всі візьмуть напоготів.                                                  Вмиг расправятся как с вшей
Закатують, відшматують                                                Запытают, растерзают
Неохайних дітлахів.                                                         Неопрятных малышей

І прочуханку жорстоку                                                    Надругаются цинично
Запровадять над тобою,                                               И жестоко над тобой
У Матвіївську затоку                                                       Как С.Разин прямо с лодки
Вмить занурять з головою!                                          Вмиг утопят с головой

Замантулив в мідний таз,                                             Тарабаня в медный таз
Заволав "Кара - барас!"                                                Заорал: «Кара-барас!»

Тої ж миті мило, мило                                                   Ну и сразу мыло, мыло
Зась! - в волосся - мити зілля,                                    Раз! -и моет моё рыло,
Гілля, рілля і бадилля                                                  Руки, ноги, снова рыло
Підбадьорює:                                                                  И подбадривает:

"Мию, мию сажотруса                                                    «Мою, мою трубочиста
Пильно, щільно,                                                             Чётко, тщательно,
Чисто, густо!                                                                     И чисто!
Буде, буде сажотрус                                                      Будет, будет трубочист
Чистий, мов різдвяний гусь".                                       Как огурчик, свеж и чист».

Тут мочало причвалало                                                Тут мочалочка припёрлась
І мерщій малечу мить.                                                  И давай малого мыть
Ось вовтузить, мов шибало                                         Да ещё при всех соседях
І волає, і ганьбить.                                                         И позорить, и козлить

Від збентежених мочалок                                           От взволнованных мочалок
Я мерщій, немов від палок,                                        Я бежал как из-под палок
І вони чимдуж загалом                                                 А они вовсю гурьбой
Нижнім Валом, Верхнім Валом.                               По Крещатику за мной

Я до Бабиного Яру,                                                       Я бегом через Подол,
Навпростець я повз кошару,                                      Крики вслед: «Стоять, козёл!»
А вони - чезез мури,                                                      А они идут сквозь стены
Як підступи ї щури.                                                         Терминаторы. Бэтмены…

Тут назустріч мій коханий,                                            Тут навстречу ненавистный
Мій улюблений кацап,                                                   Свидомит, а не «хахол»
Він з Альошею і Ванєй                                                  Он с Панасом и Тарасом
Прямував, неначе цап,                                                 Пёр навстречу как козёл
І мочалку, наче галку,                                                    И мочалку, как вареник
Він щелепами цап-цап!                                                Челюстями размолол.

А затим ногами він затупцював                                  А потом ногами он как застучит
І руками він мене відлупцював                                   А потом рукой мне в репу зарядит
"Уходи-ка ты домой", - він мовляв,                           «Шов би ти додому», - говорит,
"Да лицо своё умой", - він мовляв,                            «Да помий своє обличчя», - говорит,
"А не то как налечу", - він мовляв,                             «А не то як наскочу», - говорит,
"Растопчу и проглочу", - він мовляв.                         «Розтопчу та проглочу», - говорит

Я по вулицях борснувся                                               Я по улицам промчался
підтюпцем,                                                                      босяком
Втік до водомийника кінець                                       Прибежал до Шкуромоя
кінцем.                                                                              голяком.

Милом мивсь, цеберком грюкав,                               Мылом мыл, стучал ведёрком
Як ударник п'ятиріччя.                                                  Как ударник соцтруда
І багнюку, і гівнюку                                                          И какашки, и гавняшки
Відокремив від обличчя.                                              Смыл с лица я навсегда

Тої ж миті капелюх                                                         Тут же сразу капелюх
Сів на мене проміж вух,                                               Чётко сел мне между ух
А за ним цукерок купа:                                                  А за ним конфеток куча:
"З'їж мене, малеча любо!"                                           «Съешь меня, ты ж не вонючий»
А за ними сала шмат:                                                    А за ними сала шмат,
"Поласуй мене, мій брат!"                                           «Дегустируй меня, брат»

Ось і зошит повернувся,                                              Вот тетрадочка вернулась
Ось і коник без візка,                                                   Вот и конык (где возок?)
І абетка з інглиш мовой                                               И букварь с английским язом
Станцювали гопака.                                                     Пляшут все молдавский жок

Шанобливий водомийник,                                          Всем известный умывальник
Славнозвісний шкіромий,                                           Знаменитый Шкуромой
Водомийників керівник                                               Умывальников директор
І мочалок ланковий                                                      И мочалок звеньевой
Закружляв мене у танку                                              Закружил меня он в танце,
І, кохаючись, мовляв:                                                   Домогаясь, мне сказал:

"Ти тепер мені приязний,                                           «Ты теперь совсем приятный
Ти тепер мені люб'язний,                                            Ты теперь совсем опрятный
Тож нарешті ти, бруднеча,                                          Наконец-то ты, засранец
Шкіромия вшанував!"                                                   Шкуромою угодил»

Треба, треба, треба митись                                       Надо, надо, надо мыться
Вдень і ввечері - то ж ба!                                             Так велит нам саннадзор!
Неохайним сажотрусам                                              Неопрятным трубочистам
Ой ганьба, ганьба, ганьба!                                         Ой позор, позор, позор!

Хай живе рушниченько пухкеньке                            Пусть живёт полотенце пушистое
і мило духмяне, мов ненька,                                      И мыло, как мамка, душистое
і кістковий гребінь,                                                        Расчёска (она из пластмассы)
і голярський камінь!                                                     И эпилятор китайский

Тож мийся, підмийся, голись!                                   Так мойся, подмойся, побрейся
Пірнай, виринай, не барись!                                     Ныряй, выплывай, хоть залейся
У лазні, ставку, на болоті,                                           В бане, ставке, на болоте,
В Гнилім Тикичу,що в Кам. Броді,                            В Днепре (возле Киева, вроде)
В Криму і в Карпатах                                                    В Крыму и в Карпатах
Усюди й завжди                                                            Всегда и везде
Вкраїні хвала - і воді!                                                   Неньке хвала - и воде!

This entry was originally posted at http://taiba.dreamwidth.org/1427808.html. Please comment there using OpenID.

ukrus, мова, fun, poetry

Previous post Next post
Up
[]