Будда, русская письменность и единорог
Древнейший из описанных на русском языке (а также самый широко распространенный и переведенный на множество языков - пракриты, пехлеви, арабский, амхарский, грузинский, большинство европейских и т.д.) литературный сюжет - «Повесть о Варлааме и Иоасафе». Кстати, Иоасаф - это Бодхисаттва, то есть Будда. Св. Иоасаф канонизирован православной церковью (факт, говорящий не столько о предполагаемом влиянии буддизма на Древнюю Русь, сколько о том, как всё связано в этом мире. А также о том, что глобализация началась не в этом веке. И даже не в этом тысячелетии. И что она, глобализация, бывает разной).
via
Особливе поширення в давньоукраїнській писемності набула «Притча про єдинорога». У ній розповідається, як людина, втікаючи від дивовижного звіра-єдинорога, падає в рів. Їй вдається вчепитися за гілки дерева, що росло на краю рову. Корені дерева безупинно гризуть дві миші - чорна і біла, а падіння дерева, разом з людиною, яка перебуває на ньому, очікує на дні дракон. Але людина проте з насолодою куштує мед, який сочиться з листя дерева. Далі іде роз'яснення алегорії: єдиноріг - смерть, рів - наш світ, дерево - життєвий шлях: його постійно вкорочують дві миші - день і ніч, Дракон - «черево пекла», мед - радості життя. Притча засуджує людей, які, думаючи лише про земні радості, забувають про неминучу смерть і порятунок душі.
via
via
Особливе поширення в давньоукраїнській писемності набула «Притча про єдинорога». У ній розповідається, як людина, втікаючи від дивовижного звіра-єдинорога, падає в рів. Їй вдається вчепитися за гілки дерева, що росло на краю рову. Корені дерева безупинно гризуть дві миші - чорна і біла, а падіння дерева, разом з людиною, яка перебуває на ньому, очікує на дні дракон. Але людина проте з насолодою куштує мед, який сочиться з листя дерева. Далі іде роз'яснення алегорії: єдиноріг - смерть, рів - наш світ, дерево - життєвий шлях: його постійно вкорочують дві миші - день і ніч, Дракон - «черево пекла», мед - радості життя. Притча засуджує людей, які, думаючи лише про земні радості, забувають про неминучу смерть і порятунок душі.
via