Поэтический баттл-1954: Таксюр vs. Павлычко

[t_34_111]

Осмотрел фильму о счастье, которое принесла Советская власть poгyлям, заселив ими львовские квартиры депортированных поляков.
И обнаружил там вирши... Ну конечно же - Павлычки!

Click to view

Тут и Ян Таксюр, растроганный откликнулся:

• ДУМА ПРО ПОЕТА ДВУЛИЧКА
  До зали суду входить пан Поет
  І бачить: як живий, сидить сам Ленін!
  І вождь гукає до Поета: «На колени!»
  І той упав! І наче пташка із тенет
  Почав співать: «Ви - геній! Геній! Геній!
  І зовсім ви не кат, а демократ!
  Я по ночах вивчаю діамат!
  Коротше, кат - Бандера,
  Про це я вірш писав,
  Як був ще піонером,
  А ви…Ви переможець у лавровому вінку!»
  Ілліч побачив спритність отаку
  І розуміння ситуації і часу,
  І каже: «Проводить Поэта в кассу!»
  І вмить в Митця з очей солоне потекло!
  На серці знову спокій і тепло -
  Він знову буде там, де видають бабло…

Но ему жёстко ответил дух мытця (устами поэта Степана Дрыло)

Я поет Дмитро Павличко!
Наче з кулеметной стрічки
З мене лізе вірш за віршем
Може вийти краще, гірше…
Але кожен мітить в ціль -
Ворог в гної та блювоті
Я ж, слину отерши з рота,
Знов працюю для народу:
Гнів в очах, у серці біль…
Спокою поет не має -
Він кусає
Він встромляє
Ікла слів в ворожий м’яз
Як не вистачить поета -
Вдарять справжні кулемети
Бо життя не оперета,
А святий вкраїнський сказ.