(no subject)
Перша весна, котрій я так радію. Кожній травинці, кожному листочку, що з'явився на дереві, підсніжникам, проліскам, рясту, сон-траві, нарцисам, тюльпанам. Зранку після дощу у повітрі пахне хвоєю і аброкосовим цвітом. Сонце таке несміливе і ніжне, але таке наполегливе.
Це старість. Весна нагадує оновлення природи, якого прагнемо й ми самі. Але воно не відбувається, адже шляху назад немає.
Хочеться любити весь світ і тішитись закоханими, що вилізли на світ божий з заглушених і запилючених квартир. Весна - час молодих, в усіх парках, кафе, в кіно.
Вимкнуте світло, по підвіконню барабанить дощ. Весняна гроза коротка, але сильна. Шавасана. Думки покидають голову, як згущик, просто витікають геть. Вдих-видих, легені наповнюються весною, хвоєю і запахом дощу. Оновлення, не наша весна.
Це старість. Весна нагадує оновлення природи, якого прагнемо й ми самі. Але воно не відбувається, адже шляху назад немає.
Хочеться любити весь світ і тішитись закоханими, що вилізли на світ божий з заглушених і запилючених квартир. Весна - час молодих, в усіх парках, кафе, в кіно.
Вимкнуте світло, по підвіконню барабанить дощ. Весняна гроза коротка, але сильна. Шавасана. Думки покидають голову, як згущик, просто витікають геть. Вдих-видих, легені наповнюються весною, хвоєю і запахом дощу. Оновлення, не наша весна.