(no subject)
28 січня 1938 року в селі краснопілля сумської області народився леонід жаботинський
в 1941 сім’я переїхала до харкова
спочатку льоня почав займатись легкою атлетикою - метанням диска та штовханням ядра
після 8-го класу жаботинський пішо працювати на тракторний завод, його майстер виявився тренером з боксу і хлопець почав займатись ще й боксом
але найбільше леоніда цікавила штанга, він постійно ходив дивитись на тренування важкоатлетів і зрештою вирішив записатись й собі
вибрати щось було важко, але завдяки поїздці на показові виступи штангістів, організованій тренером секції, жаботинський таки віддав перевагу важкій атлетиці
тим не менше, в 19 років він став майстром спорту по штовханню ядра і зайняв 3-тє місце в чемпіонаті україни
на додачу до занять спортом жаботинський ходив до вечірньої школи, а пізніше поступив у педінститут
після чемпіонату срср 1958 року на жаботинського звернули увагу, а через рік на підмосковній базі він зустрівся з переможцем тих змагань, олексієм мєдвєдєвим, який згодом став його тренером
саме завдяки його порадам леонід змінив систему тренувань і почав вести підрахунок навантажень
незабаром він зміг встановити перший свій світовий рекорд - 165 кг в ривку, а в 1963 на чемпіонаті світу в швеції покращив його до 167 кг, завоювавши в трибор’ї бронзову медаль
в 1964 році жаботинський став чемпіоном срср
наближались олімпійські ігри в токіо і керівництво федерації чи посилати жаботинського; в перемозі відомішого та досвідченішого юрія власова ніхто не сумнівався
але оскільки американці вирішили послати двох, то й наші вирішили не відставати
леоніда розглядали як претендента на срібну медаль, до того ж за 10 днів до виступу на тренуванні він отримав травму плеча
після зважування виявилось, що жаботинський важчий від своїх суперників і для перемоги йому треба набрати на 2.5 кг більше
про те, що відбулось потім, газети писали: якщо ви не бачили поєдинку власова і жаботинського, то ви не бачили олімпійських ігор
після двох вправ (жим і ривок) леонід відставав на 5 кг, тобто йому треба було підняти в поштовху на 7.5 кг більше
перший підхід: жаботинський - 200, власов - 205
другий підхід: власов - 210, жаботинський пробує підняти 217.5 (неприступна до того часу вага, але саме стільки йому треба до перемоги), але невдало
всі вже впевнені, що леоніду не вдасться підняти таку вагу, журналісти наввипередки біжать до телефонів і на наступний день деякі газети виходять з іменем власова, як нового чемпіона
сам власов не захотів відставати і спробував теж взяти цю вагу - однак не втримав штангу
і от остання спроба жаботинського
як він сам описував "штанга пішла так легко ніби я клав валізку на верхню полицю"
уже тримаючи снаряд над головою, леонід побоювався, що вагу можуть не зарахувати, тому не кидав штанги, поки суддя двічі не дав відмашку "опустити!"
через 4 роки олімпійських іграх в мехіко жаботинський без проблем завоював золоту медаль (дворазових олімпійських чемпіонів з важкої атлетики в світові історії лише 4)
але наступного року почались проблеми зі здоров’ям - в сечовому міхурі виявили камінь, для видалення якого довелось ламати ребра і робити надріз в 34 см
пізніше жаботинський ще виступав - став чемпіоном європи, завоював кубок срср і встановив ще три світових рекорди
але після видалення апендикса та операції на нозі великий спорт довелось залишити
згодом жаботинський займався суддівством, був тренером збірної збройних сил, працював в спорткомітеті міноборони, і навіть був військовим радником на мадагаскарі
зараз він кандидат наук, професор, почесний президент російської федерації важкої атлетики
лауреат двох радянських орденів трудового червоного прапора, нагороджений українськими орденами "за заслуги перед батьківщиною" ІІІ та ІІ ступеня, російським орденом "дружби" та орденом "за співдружність між народами" республіки мадагаскар
цікаве:
ставши вперше чемпіоном країни, жаботинський отримав від заводу "комунар" в подарунок "запорожець" (із зміцненою підвіскою)
сам спортсмен казав: "я з задоволенням водив цю малу машину, просто відсував сидіння назад, а коли застрягав - просто виходив і перетягував на хорошу дорогу)
на церемонії закриття токійської олімпіади жаботинський ніс радянський прапор однією рукою
згідно етикету прапоронесець мав схилити його проходячи повз імператорську ложу
через вітер та вищезгадану травму жаботинський боявся, що при перехваті другою рукою може впустити прапор (між іншим вага - 16 кг) і пройшов так
на наступний день отримав на горіхи від партбюро і замість героя соцпраці (як належало золотому медалісту) отримав орден червоного прапора
з дружиною раісою познайомився в запоріжжі на концерті штепселя і тарапуньки в 1961 році
зал був заповнений, квитки продавали на приставні стільці і вони опинились поруч
вже пізніше при зустрічі тимошенко (тарапунька) підколював жаботинського "так! оце наливай, бо ми тебе женили!"
найвідомішим фанатом жаботинського є арнольд шварценеггер
ше в 1965 році у відні 17-річний арні взяв у штангіста автограф
а в 2004 році уже губернатор приймав жаботинського з сином в каліфорнії