(no subject)

Jan 27, 2011 14:54

Нарешті дочитала "Їсти.Молитися.Кохати".
Це одна з тих книжок, що стає перехідним етапом між геніальними витворвами літератури. Це як імбир між різними ролами.
Книга написана дуже просто, без зайвої філософії. Нічого геніального в ній немає, але є достатньо моментів, які хочеться зачитати друзям та рідним. Для мене ця книга стала чимось розслабляючим і одночасно підготовкою до майбутнього.
Я, разом з Ліз, нудилася на медитація, намагалася звільнити свій розум від зайвих думок і відчути абсолютне щастя. Я копалася у собі і у своєму минулому, пересипаючи із пустого в порожнє, і, якщо чесно, робити це разом з Ліз було набагато приємніше. І до висновку, що все це марно і треба щось змінювати, я прийшла в два рази швидше.

books

Previous post Next post
Up