Відпустила ситуацію як паперовий кораблик у море. І легкий вітерець чогось неосяжного та неймовірного у житті кожної людини покерувало ним у вирій пригод. Звикла скрізь знаходити причини, попередження, заохочення. Хто знає шкодить це мені чи навпаки - допомагає. Я усвідомила, що нічого не втратила, просто ЩОСЬ (ХТОСЬ) трохи змінило мої плани. Безсумнівно на краще))
Щодо своїх відчуттів зрозуміла, що коли в руках молоток навколо реально все здається цвяхами. Це видно з мого попередньо посту: і тут, і там я пишу про одну й ту ж саму ситуацію.
Ніби скоро намічається мій третій шанс потрапити на зйомки)) Прийдеться їхати ще далі ніж минулого разу))
Кому цікаво, кінорежисер Віталій Потрух має свій жж, в якому викладає переважно свої колишні рецензії, а скоро там засвітиться і його дипломна робота. Сподіваюся, коли закінчаться юнацькі твори почне писати щось новеньке))) Адреса
http://vitaliy-potruh.livejournal.com/