"Фокуси"

[synya_ptaha]

Ти знайшов мене на підлозі п'яною,
Я зробила це тобі назло,
Не живуть з душею рваною,
Навіть ті, хто творить добро.

Все цікаве нас чекає попереду,
Я придумую нові фокуси,
Щоб не відчувати цього смороду,
Я завжди купую крокуси.

Ти зі мною вже більше року,
А й досі гадки не маєш,
Я під алкоголем не зроблю й кроку,
Душа не спокійна, та ти не питаєш.

Ти звик до моїх витівок,
Тебе не цікавить: "Навіщо?"
Я звикла до твоїх листівок,
Я лише хочу бути ближче.

Я знаю, ти маєш іншу,
Я знаю, ти до неї ходиш,
Не хотілось виливати алкоголь,
Та по-іншому ти не зможеш.

Так, я зовсім не п'яна,
В крові лиш любов і чай,
Ти розлютився і кинувся геть,
Я закричала: "Зачекай!"

Ти зупинився на мить біля сходів,
Навколо лежав реквізит:
Пусті пляшки та все в тому ж роді,
Я тихенько зітхнула: "Посидь!"

Я принесла тобі маленьку книжечку,
Назва палала й пекла,
Не засипай зрадою душі річечку,
"Завжди поряд. Навіки Твоя."

Сторінки ті сльозами прикрашені,
У полоні тримають вірші,
Їх сто п'ять - вже написані, складені,
Їх сто п'ять, а сто шостий в душі.

Ти не зміг, у долонях тримаючи,
Повернути мені їх назад,
І тепер, тебе обіймаючи,
Сльози на очах моїх сплять.