В тиждень по строфі...

[synya_ptaha]

Нічого не буває стало,
Життя кидає нас уверх і вниз.
Та навіть якщо сил критично мало,
Тримайся! В світі ще багато криз!

Як страшно не було б щодня долати перешкоди,
В майбутнє треба спрямувати погляд,
Долоні справжнім друзям простягнути,
І за все дане «дякую» сказати не забути.

За те, що вдосвіта тебе хтось будить,
За те, що дзвонить телефон,
За тих, хто безпричинно любить.
За те, що інколи життя як сон.

Піди до неба - помолися,
На серце руку - поклянися,
Що навіть перед смертю, перед Ним,
Ти посміхнешся і не хизуватимешся цим.