РЛС Памір ровером
Після успішно пропущеної мандрівки boblox" і компанії через грипу температуру,вирішив зганяти туди на два дні ровером наступних вихідних.
Плюсом було те що туди зібрались ще двоє знайомих і теоретично було можна розраховувати на спільну ночівлю або хоча б зустріч в Путилі)
Нічний потяг Ковель-Чернівці, вигрузка в Снятині, невеликий перекус максимальне утпеленння і старт, їду якось розслаблено, асвальт майже без ям, машин нема, нудьга.Перед Кутами зявились місцеві велосипедисти, оскільки вранці холодно то всі їдуть тримаючись однією рукю, друга рука гріється в кишені чи під курткою) Перша зупинка через 40км за Кутами, фляга чаю за 2 грн з придорожнього генделика перекус і вперед до Путили. Дорога йде вздовж Черемошу(пізніше р.Путили) асвальт часто зникає де його змило, під час повені, підсипано гравію, мости ще не відновлені, перетин річки по тимчасових.
Близько 12 вїзджаю в Путилу, черговий генделик чай і перекус.По першій приїзджає Роман з Остапом, ще трохи з ними туплю на автостанції і кручу далі.Перевірка документів на перевалі за Путилою, це єдине місце з блокпостом прикордонників, робити наперед дозволи теж не потрібно)
Місцеві корови:
Швидкий спуск з перевалу і добирання до Шепоту, там знову зустрічаюсь з хлопцями які доїхали туди на таксі, черговий перекус домашною зупою в якоїсь тітоньки. Шепіт вже зовсім не "забите" село, великі вантажівки які возять "щось" з/до Румунії, загалом перехід через кордон утримує це село від занепаду.Підйом легкий і плавний, підморожене багно на дорозі не стврює необхідності спішуватись. Чисте зоряне небо нейомовірної краси,через відутність світлогого забруденння видно в рази більше ніж зазвичай.Ночуємо в колибі з "турніком" недалеко від куполів.
Дослідежння/фотографування станції зранку:
Хлопці мають ще вільнйи понеділок і їх маршрут продовжився через Перкалабу, Гриняву до Шибеного)
Колиби по дорозі до г.Яровиця:
Спускаюсь у Верхній Яловець, дещо поспішаю оскільки наслухався історій про відсутність дороги від Нижнього Яловця до Голошина(:.На хребті смалить сонце а в долині іній і навіть морозець, багниста дорога знову замерзла, їдеться прекрасно.
Так як дорога до Голошина і далі до Верховини як виявилось була доволі пристойна то до Ворохти добрався завчасно, і встиг на "раховоза",і ще цього ж дня добрався додому.
Трек :
Обовязково поїду туди знову.
Плюсом було те що туди зібрались ще двоє знайомих і теоретично було можна розраховувати на спільну ночівлю або хоча б зустріч в Путилі)
Нічний потяг Ковель-Чернівці, вигрузка в Снятині, невеликий перекус максимальне утпеленння і старт, їду якось розслаблено, асвальт майже без ям, машин нема, нудьга.Перед Кутами зявились місцеві велосипедисти, оскільки вранці холодно то всі їдуть тримаючись однією рукю, друга рука гріється в кишені чи під курткою) Перша зупинка через 40км за Кутами, фляга чаю за 2 грн з придорожнього генделика перекус і вперед до Путили. Дорога йде вздовж Черемошу(пізніше р.Путили) асвальт часто зникає де його змило, під час повені, підсипано гравію, мости ще не відновлені, перетин річки по тимчасових.
Близько 12 вїзджаю в Путилу, черговий генделик чай і перекус.По першій приїзджає Роман з Остапом, ще трохи з ними туплю на автостанції і кручу далі.Перевірка документів на перевалі за Путилою, це єдине місце з блокпостом прикордонників, робити наперед дозволи теж не потрібно)
Місцеві корови:
Швидкий спуск з перевалу і добирання до Шепоту, там знову зустрічаюсь з хлопцями які доїхали туди на таксі, черговий перекус домашною зупою в якоїсь тітоньки. Шепіт вже зовсім не "забите" село, великі вантажівки які возять "щось" з/до Румунії, загалом перехід через кордон утримує це село від занепаду.Підйом легкий і плавний, підморожене багно на дорозі не стврює необхідності спішуватись. Чисте зоряне небо нейомовірної краси,через відутність світлогого забруденння видно в рази більше ніж зазвичай.Ночуємо в колибі з "турніком" недалеко від куполів.
Дослідежння/фотографування станції зранку:
Хлопці мають ще вільнйи понеділок і їх маршрут продовжився через Перкалабу, Гриняву до Шибеного)
Колиби по дорозі до г.Яровиця:
Спускаюсь у Верхній Яловець, дещо поспішаю оскільки наслухався історій про відсутність дороги від Нижнього Яловця до Голошина(:.На хребті смалить сонце а в долині іній і навіть морозець, багниста дорога знову замерзла, їдеться прекрасно.
Так як дорога до Голошина і далі до Верховини як виявилось була доволі пристойна то до Ворохти добрався завчасно, і встиг на "раховоза",і ще цього ж дня добрався додому.
Трек :
Обовязково поїду туди знову.