May 24, 2011 23:10
Їду в метро, виходжу з вагону і йду до ескалатора. Тут бачу свого другана Мірончика, що йде метрів зо три поперед мене. Намагаюсь його наздогнати. Ось ми вже зовсім поруч і тут я розумію, що це не він. Такий схожий зі спини, але не він. Ми їдемо поруч, він на дві сходинки вище, я на дві сходинки нижче. Хочеться постукати його по плечу і сказати "привіт". Переходимо на іншу станцію. Він прямує до мого останнього вагону. Сідаємо разом. Так приємно з ним їхати. На ескалаторі знову поруч. Потім виходимо на Республіканському і йдемо в сторону Планетарію. "Мірончик" йде попереду зі своїм рюкзачком на спині, я трохи відстаю. На перехресті, він йде прямо, а мені треба повертати. Бувай "Мірончику"! Так тепло було йти з тобою разом на роботу, ти навіть не уявляєш як....