Гронінгенський рукопис
Коли раптом тобі перестануть читати з душі,
Дарувати дерева і сипати зорі в долоні,
Тоді вийди до парку і голубам хліба вкриши,
І без подиху дихай на те, що в тобі холоне.
Ірина Старовойт
Гронінгенський рукопис
Есть такие книги которые приходят к вам не случайно, открываешь случайную страницу и все, ты пленник, ходишь несколько дней узнаешь автора, новые страницы, новые строки и ты без нее не можешь. Люблю.