~Happy-New-Year~
Коли б ви не святкували Новий рік чи скільки разів, а всеж із Новим роком, друзі! Нові початки дають надію, що все вдасться, все станеться інакше, ніж було у періоді минулому - і відбудеться, звісно ж!, краще, успішніше, веселіше, наповненіше, активніше чи спокійніше - але к.р.а.щ.е.
Можливо, були б ми не люди, або не молоді люди, в яких попереду ще 2/3 життя чи хоча б половина, якби не чекали цього кращого від життя і від себе. Саме тому свій новий рік Леся freya_goe та я почали, хоча й у вагоні метро, але із загадування бажань. Точніше, ми в’їхали в 2015 рік на швидкості потяга метро, перебуваючи на красивому Печерську, з веселими незнайомцями навколо (саме веселими, переважно не п’яними)), загадували бажання, дегустували полуничне шампанське, світили бенгальські вогники і багато сміялися. І їхали ми на концерт у малу оперу, той самий, афішою якого я ділилася тут. Символізм, як на мене, прекрасний :)
а далі - мала опера, яка нмд стала непоганим клубом німецького типу. Дуже вільна і безпафосна атмосфера. Напівремонт-напівнезавершеність. Як, наприклад, даруйте такі деталі ми потрапили в жахливий спільний туалет, якимись сходами нагору, де було дуууже холодно і не було води в крані, а коли направилися туди вдруге, охоронець сказав: ви куди? там нічого немає, туалет ліворуч від входу. Нормальний туалет, з водою і дзеркалом, додам від себе. Де ми були першого разу - загадка)
Коли ми з Лесею прибули, на основній сцені вже виступали On-the-go. Я дещо слухала їх раніше, але згадала про це, вже почувши на сцені. Приємно так несподівано потрапити на концерт групи, музика якої зацікавила. Це суцільне інді-поп, було багато молодих людей - студентів як максимум, але й трохи старших, дууууже трохи. Маленькі Леся і я цілком вписалися :)
Відео не з залу, зате з гарним звучанням ;)
Загалом нам сподобалося в малій опері. Два зали були приємно освітлені, в них було тепло, працював бар, наче були якісь місця для сидіння в другому залі. Основний зал поруч зі зручними лаунж-зонами: в одній - чайна, в іншій - кальян. Все дуже просто, знову ж таки, звичайні шезлонги, крісла-мішки, дерев’яні ящики, ультрафіолет і гірлянди. Варто зазначити, що багато людей пили саме чай, колу чи подібне. Я бачила хіба одну дівчину, яка сходила вниз, тримаючись за стіну. Мабуть, пили й коктейлі, пиво тощо, але приємно, що аудиторія малої опери знає свою міру, та й новорічна ніч надто довга для алкоспринту.
Кілька фото, але це все-таки лише айфон..
Так ми й закінчили вечір - у переходах із зали до зали, за чаєм, розмовами і музикою. Останні півгодини ночі - перед входом у метро, а далі додому, спати, писати привітання, прибирати, малювати... Мій 2015 рік поки мені дуже подобається :)
а ще, а ще... :)
В одній книзі литовською, яка випадково потрапила до моїх рук і на читання якої я маю ще тижні два, не більше, я зустріла такі слова:
...Todėl, kad medis ramus, kad jo sąžinė rami! ...
O, kad žmogus taip išmoktų gyventi! Kantriai, ramiai ir vien tikrai gera darydamas, vien tikrai gera...
У моєму перекладі це означає таке:
... Тому, що дерево спокійне, що його совість спокійна! ...
О, якби люди так навчилися жити! Терпляче, спокійно і роблячи одне лише добро, справді одне хороше...
Я бажаю цього собі в новому році - жити, як дерево: спокійно й терпляче, бо що має статися, станеться у свій час, мені ж просто потрібно бути готовою до цього "станеться", роблячи свою справу, ту, що до душі. Бо що може бути більшим добром, ніж робити те, що говорить серце - для себе, насамперед.
*здоровий егоїзм*
(anticipate and prepare, як і слід робити дорослим, - так написав один американо-литовець у своєму блозі про вегетаріанство у Литві і не тільки - http://moacir.com/donkeyhottie/2011/01/04/the-blasphemy-of-not-eating-meat-in-vilnius/ - і я візьму це за свій девіз 2015)
Можливо, були б ми не люди, або не молоді люди, в яких попереду ще 2/3 життя чи хоча б половина, якби не чекали цього кращого від життя і від себе. Саме тому свій новий рік Леся freya_goe та я почали, хоча й у вагоні метро, але із загадування бажань. Точніше, ми в’їхали в 2015 рік на швидкості потяга метро, перебуваючи на красивому Печерську, з веселими незнайомцями навколо (саме веселими, переважно не п’яними)), загадували бажання, дегустували полуничне шампанське, світили бенгальські вогники і багато сміялися. І їхали ми на концерт у малу оперу, той самий, афішою якого я ділилася тут. Символізм, як на мене, прекрасний :)
а далі - мала опера, яка нмд стала непоганим клубом німецького типу. Дуже вільна і безпафосна атмосфера. Напівремонт-напівнезавершеність. Як, наприклад, даруйте такі деталі ми потрапили в жахливий спільний туалет, якимись сходами нагору, де було дуууже холодно і не було води в крані, а коли направилися туди вдруге, охоронець сказав: ви куди? там нічого немає, туалет ліворуч від входу. Нормальний туалет, з водою і дзеркалом, додам від себе. Де ми були першого разу - загадка)
Коли ми з Лесею прибули, на основній сцені вже виступали On-the-go. Я дещо слухала їх раніше, але згадала про це, вже почувши на сцені. Приємно так несподівано потрапити на концерт групи, музика якої зацікавила. Це суцільне інді-поп, було багато молодих людей - студентів як максимум, але й трохи старших, дууууже трохи. Маленькі Леся і я цілком вписалися :)
Відео не з залу, зате з гарним звучанням ;)
Click to viewЗагалом нам сподобалося в малій опері. Два зали були приємно освітлені, в них було тепло, працював бар, наче були якісь місця для сидіння в другому залі. Основний зал поруч зі зручними лаунж-зонами: в одній - чайна, в іншій - кальян. Все дуже просто, знову ж таки, звичайні шезлонги, крісла-мішки, дерев’яні ящики, ультрафіолет і гірлянди. Варто зазначити, що багато людей пили саме чай, колу чи подібне. Я бачила хіба одну дівчину, яка сходила вниз, тримаючись за стіну. Мабуть, пили й коктейлі, пиво тощо, але приємно, що аудиторія малої опери знає свою міру, та й новорічна ніч надто довга для алкоспринту.
Кілька фото, але це все-таки лише айфон..
Так ми й закінчили вечір - у переходах із зали до зали, за чаєм, розмовами і музикою. Останні півгодини ночі - перед входом у метро, а далі додому, спати, писати привітання, прибирати, малювати... Мій 2015 рік поки мені дуже подобається :)
а ще, а ще... :)
В одній книзі литовською, яка випадково потрапила до моїх рук і на читання якої я маю ще тижні два, не більше, я зустріла такі слова:
...Todėl, kad medis ramus, kad jo sąžinė rami! ...
O, kad žmogus taip išmoktų gyventi! Kantriai, ramiai ir vien tikrai gera darydamas, vien tikrai gera...
У моєму перекладі це означає таке:
... Тому, що дерево спокійне, що його совість спокійна! ...
О, якби люди так навчилися жити! Терпляче, спокійно і роблячи одне лише добро, справді одне хороше...
Я бажаю цього собі в новому році - жити, як дерево: спокійно й терпляче, бо що має статися, станеться у свій час, мені ж просто потрібно бути готовою до цього "станеться", роблячи свою справу, ту, що до душі. Бо що може бути більшим добром, ніж робити те, що говорить серце - для себе, насамперед.
*здоровий егоїзм*
(anticipate and prepare, як і слід робити дорослим, - так написав один американо-литовець у своєму блозі про вегетаріанство у Литві і не тільки - http://moacir.com/donkeyhottie/2011/01/04/the-blasphemy-of-not-eating-meat-in-vilnius/ - і я візьму це за свій девіз 2015)