Мінськ - перші дні
Складно писати подорожні замітки, коли й на сон часу майже не маю. Прогулюємося вулицями Мінська, мерзнемо на холодному листопадовому вітрі, йдемо грітися в метро, магазин, кафе чи просто додому. Мінськ цікавий.
Для початку кілька практичних моментів. Житло ми бронювали через booking.com і думали, що воно буле доволі віддалене від центру міста. Але квартира сподобалася нам найбільше за інші своїм розумним і красивим дизайном і помірною ціною, і ми вирішили, що не проти поїздити на метро. Аж виявилося, що це ще зовсім недалеко від центру міста (ст.м. Академія наук), й іноді ми ходимо пішки. І не зважаючи на те, що будинок майже на проспекті Незалежності, в квартирі тихо, і я ночами ще щось пишу, а потім до пізнього ранку сплю - куди б ми не їхали, але від себе нікуди не дітися, й у Мінську я також прокидаюся об 11-12 дня. Через це більшість будинків на фото - з ввімкненим всередині електричним світлом.
У понеділок вдалося вирішити дві важливі справи. Насамперед, поміняти гроші. У Білорусі дуже легко стати мільйонером, кількість нулів у цінах бентежить. Кава лате у Макдональдсі коштує 22500 білоруських рублів. У модній кав’ярні (а як щойно виявилося - суші-барі Манга-wok) в два рази менша порція лате = 27000. Чай з молоком (пакетик) у демократичній кав'ярні (coffeebox) обійшовся 12500. Продуктовий кошик з доволі базовим набором 250-300.000. Дівчина, яка здала нам житло, розповіла, що життя у Мінську значно подорожчало у порівнянні з минулими роками. Та й ми з Мішою помітили, що Мінськ не дешевший Києва чи Єкатеринбурга, насамперед у цінах на їжу у закладах харчування. Навіть відчутно дорожчий.
Друга справа - ми знайшли квитки на концерт ОЕ :) Намагалися купити їх кілька тижнів тому через Інтернет. Але сплатити через іноземні картки не вдалося - на форумах багато писали про аналогічні проблеми. Квитки шалено дорогі, навряд би я купувала такі, якби йшла сама. Також, квитків не було в касах, коли ми запитували, щойно приїхали у Мінськ. Аж раптом виявилося, що в понеділок у продажі з'явилися 100 квитків у фанзону! Ми тепер маємо два :) і моє завдання за завтра - сплести хоча б одну синьо-жовту фєнєчку, бо вишиванки для концерту ми привезли. В цей час на сторінці вконтакті, створеній для концерту, йдуть дискусії, чи не занадто одягати вишиванки, віночки і співати гімн. Бо ж буде багато людей з Росії, а вони наче відділяють любов до ОЕ від ставлення до України. Ми готові співати гімн, щойно почуємо перші ноти)
Наступного разу напишу про людей, яких зустрічаємо у Мінську. А поки трохи фото. Це місто безперечно має свій шарм й індивідуальність. Але воно не стало "моїм містом" і навряд стане.
площа Перемоги
перехід на головній вулиці - проспекті Незалежності
вигляд на річку з мосту
кафедральний собор
місто і вогники
ратуша і каркас ялинки
обсерваторія
наукова бібліотека
"ворота Мінська" перед головним залізничним вокзалом
площа перед бібліотекою
будівля уряду
колишня будівля фабрики-кухні. зараз на реконструкції
собор св. Симона та Олени
Для початку кілька практичних моментів. Житло ми бронювали через booking.com і думали, що воно буле доволі віддалене від центру міста. Але квартира сподобалася нам найбільше за інші своїм розумним і красивим дизайном і помірною ціною, і ми вирішили, що не проти поїздити на метро. Аж виявилося, що це ще зовсім недалеко від центру міста (ст.м. Академія наук), й іноді ми ходимо пішки. І не зважаючи на те, що будинок майже на проспекті Незалежності, в квартирі тихо, і я ночами ще щось пишу, а потім до пізнього ранку сплю - куди б ми не їхали, але від себе нікуди не дітися, й у Мінську я також прокидаюся об 11-12 дня. Через це більшість будинків на фото - з ввімкненим всередині електричним світлом.
У понеділок вдалося вирішити дві важливі справи. Насамперед, поміняти гроші. У Білорусі дуже легко стати мільйонером, кількість нулів у цінах бентежить. Кава лате у Макдональдсі коштує 22500 білоруських рублів. У модній кав’ярні (а як щойно виявилося - суші-барі Манга-wok) в два рази менша порція лате = 27000. Чай з молоком (пакетик) у демократичній кав'ярні (coffeebox) обійшовся 12500. Продуктовий кошик з доволі базовим набором 250-300.000. Дівчина, яка здала нам житло, розповіла, що життя у Мінську значно подорожчало у порівнянні з минулими роками. Та й ми з Мішою помітили, що Мінськ не дешевший Києва чи Єкатеринбурга, насамперед у цінах на їжу у закладах харчування. Навіть відчутно дорожчий.
Друга справа - ми знайшли квитки на концерт ОЕ :) Намагалися купити їх кілька тижнів тому через Інтернет. Але сплатити через іноземні картки не вдалося - на форумах багато писали про аналогічні проблеми. Квитки шалено дорогі, навряд би я купувала такі, якби йшла сама. Також, квитків не було в касах, коли ми запитували, щойно приїхали у Мінськ. Аж раптом виявилося, що в понеділок у продажі з'явилися 100 квитків у фанзону! Ми тепер маємо два :) і моє завдання за завтра - сплести хоча б одну синьо-жовту фєнєчку, бо вишиванки для концерту ми привезли. В цей час на сторінці вконтакті, створеній для концерту, йдуть дискусії, чи не занадто одягати вишиванки, віночки і співати гімн. Бо ж буде багато людей з Росії, а вони наче відділяють любов до ОЕ від ставлення до України. Ми готові співати гімн, щойно почуємо перші ноти)
Наступного разу напишу про людей, яких зустрічаємо у Мінську. А поки трохи фото. Це місто безперечно має свій шарм й індивідуальність. Але воно не стало "моїм містом" і навряд стане.
площа Перемоги
перехід на головній вулиці - проспекті Незалежності
вигляд на річку з мосту
кафедральний собор
місто і вогники
ратуша і каркас ялинки
обсерваторія
наукова бібліотека
"ворота Мінська" перед головним залізничним вокзалом
площа перед бібліотекою
будівля уряду
колишня будівля фабрики-кухні. зараз на реконструкції
собор св. Симона та Олени