"Ти зустрінеш високого, чорнявого незнайомця"
Я розмірковувала чи варто писати відгук про цей фільм, аж поки не побачила цей постер. Та після такого постера вже і писати нічого не треба, все і так зрозуміло. Вважайте режисерська розкадровка фільму. Вуді Ален не відноситься до числа улюблених мною режисерів, можливо тому, що я люблю драми "з життя" більше ніж трагікомедії "з життя". Хоча справедливості заради, один його фільм в моїй колекції є, але цей фільм - "Матч Пойнт" - якраз і є класичною драмою. У "незнайомці" Ален знову повертається до трагікомічного "житейського" жанру, але чи то він втрачає режисерську хватку чи просто з огляду на статусність власну мало переймається доведенням до логічного закінчення всіх розпочатих сюжетних ліній - "я геній, мені можна бути незрозумілим" - але "хвостів" фільм залишає ще на десяток продовжень. Загалом - це історія членів однієї сім"ї через призму їхніх дрібних житейських проблем, на першому місці серед яких, звісно що, пошуки кохання і пошуки свого місця в житті. Цікаві, і важливо, головні ролі "вікових" акторів - велика рідкість в кіно взагалі, а особливо з його нинішнім культом вічної молодості.
Фільм з дещо розмитою картинкою кадру - погана копія? так задумано? - може стати приємним кіносупутником лінивого ранку чи вечора важкого дня. Він не вантажить філософськими проблемами, де-не-де радує Лондонськими видами, подекуди смішить вдалими жартами і алюзіями. Під час перегляду в мене навіть в один момент закралася думка, що хтось вміло постьобався поставивши цей фільм після фіаскового "закриття" з напівоголеними звйоздами на сцені. Подібний на "звізду" типаж фігурує і в фільмі у вельмі промовистій ролі - в усякому випадку зовнішній вигляд і манера говорити - в точку. Все таки у Вуді Алена не відняти здібність до препарування реальності.
Додатковим бонусом для тих хто переглянув стрічку в "Києві" стала мова оригіналу і досить пристойні субтитри. Насправді, я їх оцінити не можу, бо загалом не придивлялася, але з того що вхопила - хтось таки постарався з перекладом.