Отакі мої роздуми...
У меня сейчас такое в жизни, что очень совпадает с этой фразой - "Не указывайте мне куда мне идти! Я Алиса та самая, которая идет по этому пути и сама решает, какой путь правильный!" - Алиса в стране чудес (Тим Бартон)
Фраза стала для меня внутренним толчком ко многому, что я делаю.
Сегодня даже зарегистрировалась для каментов на укрправде))), вот только сейчас. Да((( А все "виновата" эта статья - День підбиття підсумків (Михайло Дубинянський). Которую френд на фейсбуке запостил с таким комментарием "Не стоит воспринимать политику как панацею, способную разрешить любые проблемы. Политика определяет многое, но далеко не все. Огромное значение имеют интеллектуальные ресурсы, трудовая и управленческая культура, уровень самоорганизации общества, глобальная конъюнктура и другие составляющие, из которых складывается конкурентоспособность государства."
Мой ответ был таким -
Svitlana Taranenko
Если интеллектуальные ресурсы, трудовая и управленческая культура, уровень самоорганизации общества, глобальная конъюнктура и другие составляющие, из которых складывается конкурентоспособность государства не пересекаются и никак не взаимодействуют с политикой, то политика становится тем, что мы сейчас имеем.
Volodymyr Kukhar
Тобто, Світлано, ви хочете сказати, що народні приказки яка смерека - таке і гілля, яка громада - таке весілля - не про нас?
Svitlana Taranenko
Покажіть мене хоч би одного представника справжньої еліти при владі? А чи в Україні нема інелекту, чи справжньої науки, чи нема обдарованих і талановитих людей. Головна хвороба нашої інтелигенції страх і нашахатаскраїзм. Коли цю хворобу вона в собі подолає тоді і буде Україна інша. Така, якою пишатись наши діти зможуть.
Отакі мої думки. І з цим я їду в Одесу. Організатори мене втішили, але я хвилин 5 не могла знайти свою доповідь у списку, бо дивилась лише на колонки доповідей
Побажайте мені чогось ;)
А про статтю і мої коментарі хочу додати. Моя думка про нашу інтелігенцію і Україну дуже подібна до цього. Панове інтелігенція, будемо сидіти і чекати, чи щось робити?
P.S. Вибачте за двомовний пост, як думаю, так і пишу.
Фраза стала для меня внутренним толчком ко многому, что я делаю.
Сегодня даже зарегистрировалась для каментов на укрправде))), вот только сейчас. Да((( А все "виновата" эта статья - День підбиття підсумків (Михайло Дубинянський). Которую френд на фейсбуке запостил с таким комментарием "Не стоит воспринимать политику как панацею, способную разрешить любые проблемы. Политика определяет многое, но далеко не все. Огромное значение имеют интеллектуальные ресурсы, трудовая и управленческая культура, уровень самоорганизации общества, глобальная конъюнктура и другие составляющие, из которых складывается конкурентоспособность государства."
Мой ответ был таким -
Svitlana Taranenko
Если интеллектуальные ресурсы, трудовая и управленческая культура, уровень самоорганизации общества, глобальная конъюнктура и другие составляющие, из которых складывается конкурентоспособность государства не пересекаются и никак не взаимодействуют с политикой, то политика становится тем, что мы сейчас имеем.
Volodymyr Kukhar
Тобто, Світлано, ви хочете сказати, що народні приказки яка смерека - таке і гілля, яка громада - таке весілля - не про нас?
Svitlana Taranenko
Покажіть мене хоч би одного представника справжньої еліти при владі? А чи в Україні нема інелекту, чи справжньої науки, чи нема обдарованих і талановитих людей. Головна хвороба нашої інтелигенції страх і нашахатаскраїзм. Коли цю хворобу вона в собі подолає тоді і буде Україна інша. Така, якою пишатись наши діти зможуть.
Отакі мої думки. І з цим я їду в Одесу. Організатори мене втішили, але я хвилин 5 не могла знайти свою доповідь у списку, бо дивилась лише на колонки доповідей
Побажайте мені чогось ;)
А про статтю і мої коментарі хочу додати. Моя думка про нашу інтелігенцію і Україну дуже подібна до цього. Панове інтелігенція, будемо сидіти і чекати, чи щось робити?
Click to viewP.S. Вибачте за двомовний пост, як думаю, так і пишу.