Влад Цилицкий, 23 года. Спасибо, что живой!
Оригинал взят у lenatolstik в Влад Цилицкий, 23 года. Спасибо, что живой!
Что происходит в Киеве, не спрашивайте меня. Уже давно нет слов, остались одни выражения.
Мы в тылу живем только сводками новостей.
Facebook
http://censor.net.ua/
http://gordonua.com/news.html
http://www.pravda.com.ua/ - открываю эти ссылки и сердце сжимается из-за тревоги, отчаяния и, все-таки, надежды!
К сожалению, повода для оптимизма сейчас нет вообще. Взять хотя бы итоги сегодняшнего дня-противостояния на улице Грушевского.
"С 24 часов до 3 часов дня ранено 300 активистов, от металлических пуль Беркута погибло четыре человека." - Штаб национального сопротивления, медицинская служба майдана.
""Участников беспорядков нельзя назвать мирными. Это преступники, которые нарушают порядок. Я официально заявляю, что все жертвы, которые уже есть, - на совести и ответственности баламутов," - премьер-министр Азаров. Говоря другими словами, погибшие сами виноваты.
"Еще раз прошу людей не поддаваться на призывы политических радикалов. Еще не поздно остановиться и решить конфликт мирным путем. Прошу людей возвращаться по домам. Мы должны восстановить в Украине мир, спокойствие и стабильность." - Янукович. Как мило. Идите уже домой, достали, право слово...
Репрессии майдана коснулись и нас, не прямо, но косвенно. Мой муж не участвовал в столкновениях на Грушевского, но сегодня был в суде. И завтра еще пойдет. Потому что завтра запланировано судебное заседание в положительном исходе которого мы лично очень заинтересованы.
Случилась беда с сыном друга детства моего мужа. Прекрасная, чистая, честная, порядочная семья украинцев. Папа -столяр с дипломом КПИ, мама - специалист по рекламе, старший сын Влад программист в Самсунге, младший Андрей - студент университета имени Шевченко, будущий социолог.
Старший сын пошел просто погулять по Киеву, а попал в больницу, избитый до полусмерти Беркутом. Сейчас парню инкриминируют ни много ни мало организацию массовых протестов.
Вот что рассказала шокированная происходящим ужасом его мама Алла:
"Влад разом зі своїми друзями гуляв мiстом. Дiти прийшли на Грушевського iз цiкавостi подивитись, що там відбувається.
При черговій вилазці, Беркут витяг із натовпа Влада разом із кількома іншими хлопцями. Друзі відразу почали бити тривогу, повідомили інфоцентр майдану. Ми знали про це вже через пів години і відразу почали діяти. Свідки сказали, що при затриманні його майже не били, таким чином ми вирішили зателефонувати в РОВД куди його могли привезти. Через "Євромайдан SOS" ми знайшли безкоштовного адвоката, який нам порадив телефонувати в Печерське РОВД, тому що це його район. Але в усіх РОВД Києва нам відповідали, що затриманих за цей вечір у них взагалі не було. Так тривало майже годину, ми не змогли знайти його ні в якому відділку і тоді ми вирішили особисто їхати під печерське відділення, для того, щоб якщо його тримають в автозаку біля приміщення, то дізнатись про це.
Прибувши до відділку, ми особисто питали у чергового, він сказав, що ніяких затриманих не було в їхньому районі! Тоді, порадившись із юристом, я вирішила писати заяву про викрадення. Повернувшись до РОВД, попросила писати заяву про викрадення, після чого міліціонери дуже стурбувались, почали перепитувати чому ми вирішили, що людина викрадена. Я їм пояснила, що є свідки, була пряма трансляція, де видно, як люди у формі виводять і б'ють хлопців, оскільки ніхто не представлявся та не показував посвідчення, то ми не стверджуємо, що це були працівники міліції. Це були люди в формі. Mіліціянти почали наполягати на тому, що це було затримання. Але їх аргументи були абсурдними через те, що вони самі казали про відсутність затриманих і, коли ми почали вимагати зустрічі з ним, вони промовчали.
Також при затриманні вони змушені були нас повідомити, а цього не відбулось, отже це - викрадення.
Перед тим як писати заяву про викрадення, міліціянти почали наполегливо попереджати, що написання такої заяви тягне за собою кримінальну відповідальність із тюремним ув'язненням. Вони це назвали "завідома брехлива заява" і на високих тонах погрожували термінами. Але я твердо настояла на написанні заяви. Тоді один із працівників мене відвів для написання, інший пішов чергувати і буквально через хвилину, мене набрав Влад із чужого номера і повідомив в якій він лікарні, також скаказав, що він вже - підозрюваний. Тоді я спитала чи можна буде до нього пройти. Він, уточнивши у міліціянтів, підтвердив, що ми можемо приїхати і зустрітись із ним. Працівники Печерського РОВД, перепитали, чи вже не хочу писати заяву.
Зрозуміло було, що їм заздалегідь відомо, де він знаходився і, злякавшись відповідальності, вони рятували свою шкуру.
Ми поїхали в лікарню. Прибувши на місце, нас відразу направили медсестри. Персонал був нажаханий станом Влада!
Він якраз проходив ЕКГ. Його повели назад до палати під конвоєм, в наручниках, ми пiшли за ним.
Але працівники міліції нас не підпускали і вели себе дуже зухвало, ігнорували наші законні вимоги (ми їх просили представитись, що вони всі разом проігнорували). Доки один з прапорщиків блокував двері, Влада довели до залізних дверей і зачинили там.
Нам лишалось лише чекати. Чекати лікаря, чекати адвоката. Коли ми намагались пройти до Влада, нам не відчиняли і ігнорували. Близько 4 ранку приїхав адвокат, на його вимогу покликали головного (Бодойко Сергій Васильович, заступник командира роти з охорони) і він дуже неохоче пропустив адвоката із помічником до мого сина. Я ж писала клопотання, щоб дозволили і мені з ним зустрітись. Приблизно через 10-15 хвилин, після того, як адвокат пройшов в палату, до лікарні прибула слідча комісія (четверта година ранку!!! і з їх розмови було чути, що вони були здивовані такому швидкому приїзду адвоката, вони на це не розраховували!!).
Слідчі дії проводились, слава Богу, в присутності адвоката. В тій же палаті, де лежить Влад, знаходиться ще один затриманий в той же час хлопець. Його, наскільки я зрозуміла, доставили взагалі із ножовими пораненнями!
Слідчі дії проводились проти їх обох і обох адвокати захищали.
Наступного дня увечері (21 сiчня близько 22 години вечора) в присутності адвокатів було здійснено допит Влада.
Слідчих нам постійно змінюють (на даний момент вже третій слідчий за одну добу), звичайно, їх призвіща та телефони не повідомляють.
Це ускладнює нам боротьбу за сина дуже сильно! Ми не можемо підписати ніяких клопотань, дозволів, дізнатись деталі справи.
Сказали, що суд має бути сьогодні (22 сiчня), але точно час нікому не повідомили.
Влад Цилицкий с братом Андреем и родителями Виталием и Аллой.
Мій син Влад - дуже мирна, спокійна людина. Він не може мати нічого спільного із тим, що йому інкримінують міліціонери.
Вони зараз усім затриманним намагаються приписати статтю - організація масових заворушень! Але мій син ніколи нічого подібного не ораганізовував і, більше того, ніколи не приймав участі в таких діях. Він завжди був прихильником мирного врегулювання будь яких проблем!
Влад - дуже чуйний до оточуючих, це добра людина із великою кількістю друзів, що його дуже поважають. В його хобі входить туризм та в'язання гачком!!! він програміст із вищою освітою (КПІ) і надзвичайно хороший син! Зараз на пiдтримку бойового духу Влада та для того, щоб довести людям несправедливiсть затримання, його друзi створили сайт: https://sites.google.com/site/polonenirezimu/home
Звертаючись до всіх, від кого залежить зараз доля нашого сина, я прошу: будьте людьми, прислухайтесь до ваших СЕРДЕЦЬ, а не до злочинних наказів.
Дійте по совісті, дiйте згідно із словами присяги! Не карайте, не саджайте у тюрми невинних людей!
Не ламайте долі безвинних громадян України!"
Ps Да здравствует наш суд, самый гуманный суд в мире! (с) Только что закончилось судебное заседание. У Влада сотрясение мозга, лечащий врач ему запретил любые виды передвижения. Милиция сказала, что перевозит задержанного в больницу МВС, а отвезла в суд.
Судья вынес приговор: оставить содержание под стражей до 14 февраля!
Что происходит в Киеве, не спрашивайте меня. Уже давно нет слов, остались одни выражения.
Мы в тылу живем только сводками новостей.
http://censor.net.ua/
http://gordonua.com/news.html
http://www.pravda.com.ua/ - открываю эти ссылки и сердце сжимается из-за тревоги, отчаяния и, все-таки, надежды!
К сожалению, повода для оптимизма сейчас нет вообще. Взять хотя бы итоги сегодняшнего дня-противостояния на улице Грушевского.
"С 24 часов до 3 часов дня ранено 300 активистов, от металлических пуль Беркута погибло четыре человека." - Штаб национального сопротивления, медицинская служба майдана.
""Участников беспорядков нельзя назвать мирными. Это преступники, которые нарушают порядок. Я официально заявляю, что все жертвы, которые уже есть, - на совести и ответственности баламутов," - премьер-министр Азаров. Говоря другими словами, погибшие сами виноваты.
"Еще раз прошу людей не поддаваться на призывы политических радикалов. Еще не поздно остановиться и решить конфликт мирным путем. Прошу людей возвращаться по домам. Мы должны восстановить в Украине мир, спокойствие и стабильность." - Янукович. Как мило. Идите уже домой, достали, право слово...
Репрессии майдана коснулись и нас, не прямо, но косвенно. Мой муж не участвовал в столкновениях на Грушевского, но сегодня был в суде. И завтра еще пойдет. Потому что завтра запланировано судебное заседание в положительном исходе которого мы лично очень заинтересованы.
Случилась беда с сыном друга детства моего мужа. Прекрасная, чистая, честная, порядочная семья украинцев. Папа -столяр с дипломом КПИ, мама - специалист по рекламе, старший сын Влад программист в Самсунге, младший Андрей - студент университета имени Шевченко, будущий социолог.
Старший сын пошел просто погулять по Киеву, а попал в больницу, избитый до полусмерти Беркутом. Сейчас парню инкриминируют ни много ни мало организацию массовых протестов.
Вот что рассказала шокированная происходящим ужасом его мама Алла:
"Влад разом зі своїми друзями гуляв мiстом. Дiти прийшли на Грушевського iз цiкавостi подивитись, що там відбувається.
При черговій вилазці, Беркут витяг із натовпа Влада разом із кількома іншими хлопцями. Друзі відразу почали бити тривогу, повідомили інфоцентр майдану. Ми знали про це вже через пів години і відразу почали діяти. Свідки сказали, що при затриманні його майже не били, таким чином ми вирішили зателефонувати в РОВД куди його могли привезти. Через "Євромайдан SOS" ми знайшли безкоштовного адвоката, який нам порадив телефонувати в Печерське РОВД, тому що це його район. Але в усіх РОВД Києва нам відповідали, що затриманих за цей вечір у них взагалі не було. Так тривало майже годину, ми не змогли знайти його ні в якому відділку і тоді ми вирішили особисто їхати під печерське відділення, для того, щоб якщо його тримають в автозаку біля приміщення, то дізнатись про це.
Прибувши до відділку, ми особисто питали у чергового, він сказав, що ніяких затриманих не було в їхньому районі! Тоді, порадившись із юристом, я вирішила писати заяву про викрадення. Повернувшись до РОВД, попросила писати заяву про викрадення, після чого міліціонери дуже стурбувались, почали перепитувати чому ми вирішили, що людина викрадена. Я їм пояснила, що є свідки, була пряма трансляція, де видно, як люди у формі виводять і б'ють хлопців, оскільки ніхто не представлявся та не показував посвідчення, то ми не стверджуємо, що це були працівники міліції. Це були люди в формі. Mіліціянти почали наполягати на тому, що це було затримання. Але їх аргументи були абсурдними через те, що вони самі казали про відсутність затриманих і, коли ми почали вимагати зустрічі з ним, вони промовчали.
Також при затриманні вони змушені були нас повідомити, а цього не відбулось, отже це - викрадення.
Перед тим як писати заяву про викрадення, міліціянти почали наполегливо попереджати, що написання такої заяви тягне за собою кримінальну відповідальність із тюремним ув'язненням. Вони це назвали "завідома брехлива заява" і на високих тонах погрожували термінами. Але я твердо настояла на написанні заяви. Тоді один із працівників мене відвів для написання, інший пішов чергувати і буквально через хвилину, мене набрав Влад із чужого номера і повідомив в якій він лікарні, також скаказав, що він вже - підозрюваний. Тоді я спитала чи можна буде до нього пройти. Він, уточнивши у міліціянтів, підтвердив, що ми можемо приїхати і зустрітись із ним. Працівники Печерського РОВД, перепитали, чи вже не хочу писати заяву.
Зрозуміло було, що їм заздалегідь відомо, де він знаходився і, злякавшись відповідальності, вони рятували свою шкуру.
Ми поїхали в лікарню. Прибувши на місце, нас відразу направили медсестри. Персонал був нажаханий станом Влада!
Він якраз проходив ЕКГ. Його повели назад до палати під конвоєм, в наручниках, ми пiшли за ним.
Але працівники міліції нас не підпускали і вели себе дуже зухвало, ігнорували наші законні вимоги (ми їх просили представитись, що вони всі разом проігнорували). Доки один з прапорщиків блокував двері, Влада довели до залізних дверей і зачинили там.
Нам лишалось лише чекати. Чекати лікаря, чекати адвоката. Коли ми намагались пройти до Влада, нам не відчиняли і ігнорували. Близько 4 ранку приїхав адвокат, на його вимогу покликали головного (Бодойко Сергій Васильович, заступник командира роти з охорони) і він дуже неохоче пропустив адвоката із помічником до мого сина. Я ж писала клопотання, щоб дозволили і мені з ним зустрітись. Приблизно через 10-15 хвилин, після того, як адвокат пройшов в палату, до лікарні прибула слідча комісія (четверта година ранку!!! і з їх розмови було чути, що вони були здивовані такому швидкому приїзду адвоката, вони на це не розраховували!!).
Слідчі дії проводились, слава Богу, в присутності адвоката. В тій же палаті, де лежить Влад, знаходиться ще один затриманий в той же час хлопець. Його, наскільки я зрозуміла, доставили взагалі із ножовими пораненнями!
Слідчі дії проводились проти їх обох і обох адвокати захищали.
Наступного дня увечері (21 сiчня близько 22 години вечора) в присутності адвокатів було здійснено допит Влада.
Слідчих нам постійно змінюють (на даний момент вже третій слідчий за одну добу), звичайно, їх призвіща та телефони не повідомляють.
Це ускладнює нам боротьбу за сина дуже сильно! Ми не можемо підписати ніяких клопотань, дозволів, дізнатись деталі справи.
Сказали, що суд має бути сьогодні (22 сiчня), але точно час нікому не повідомили.
Влад Цилицкий с братом Андреем и родителями Виталием и Аллой.
Мій син Влад - дуже мирна, спокійна людина. Він не може мати нічого спільного із тим, що йому інкримінують міліціонери.
Вони зараз усім затриманним намагаються приписати статтю - організація масових заворушень! Але мій син ніколи нічого подібного не ораганізовував і, більше того, ніколи не приймав участі в таких діях. Він завжди був прихильником мирного врегулювання будь яких проблем!
Влад - дуже чуйний до оточуючих, це добра людина із великою кількістю друзів, що його дуже поважають. В його хобі входить туризм та в'язання гачком!!! він програміст із вищою освітою (КПІ) і надзвичайно хороший син! Зараз на пiдтримку бойового духу Влада та для того, щоб довести людям несправедливiсть затримання, його друзi створили сайт: https://sites.google.com/site/polonenirezimu/home
Звертаючись до всіх, від кого залежить зараз доля нашого сина, я прошу: будьте людьми, прислухайтесь до ваших СЕРДЕЦЬ, а не до злочинних наказів.
Дійте по совісті, дiйте згідно із словами присяги! Не карайте, не саджайте у тюрми невинних людей!
Не ламайте долі безвинних громадян України!"
Ps Да здравствует наш суд, самый гуманный суд в мире! (с) Только что закончилось судебное заседание. У Влада сотрясение мозга, лечащий врач ему запретил любые виды передвижения. Милиция сказала, что перевозит задержанного в больницу МВС, а отвезла в суд.
Судья вынес приговор: оставить содержание под стражей до 14 февраля!