мужчина о женщине
Прочитала в фейсбуке у одного знакомого. Думаю, авторство его же. Извините, не могу перевести на русский - вся соль и вся магия только так, в оригинале. Просто наслаждаюсь и думаю, как же это красиво.
"Люблю сильну жінку із міцним характером та гордим духом, гідну і внутрішньо величну, яка ніколи не знецінює в собі коштовне. Люблю жінку, яка сміє за себе постояти і яка не вміє бути іншою, ніж вона є. Люблю мудру, але не ту, що поїла всі розуми й на крихту не помудрішала. Люблю таку, яка не втратила природної мудрості, не розтринькала її на дешеві речі. Люблю жінку, яка своєю лагідною мудрістю вміє розтопити тверде недоумство чоловіка. Люблю владну жінку, яка вміє вчасно себ...е опанувати і взяти обставини за барки. Люблю ту, яку пригорнеш до себе і відчуваєш, як струменить її єство, як бринить дух і наливає серце любов'ю. Люблю жінку таку, що коли вона плаче, то її сльози, як коштовні перлини, і важать вони більше, аніж тисячі літрів плаксивої вологи. Одна її сльоза проникає в саме серце, ріднить із нею більше, ніж тисяча зайвих слів. Люблю жінку з характером, який чи не єдиний допомагає викристалізуватися субстанціонально-божественній суті людини. Люблю торкатися цієї суті своїм єством, фібрами своєї душі, усіма куточками свого серця, грітися в променях її енергії, проникати і заглядати в основу основ життя - глибини людського "Я", ніби потрапляєш у космічні простори сузір'я. Люблю в жінці передусім людину, спроможність духовно з'єднатися, перш ніж це зробити фізично. Люблю таку, в якій поєднується життєво-земна міць Деметри і небесно-благословенна суть Оранти, таку, що й на картині не намалюєш, але все таки вона трапляється тут чи там, в містах і селах. Люблю в жінці правдивість і натуральність, ті її якості, які виявляють чоловічу духовну силу і мудрість. Люблю жінку - тому, що люблю життя, яке любить тих, кого любить вона. Тоді й небо благословляє і висипає з рогу достатку все, що тільки забажаєш. Коли любить жінка, все в тебе виходить і стає змістовним та віковічно доцільним. Люблю жінку!!!"
"Люблю сильну жінку із міцним характером та гордим духом, гідну і внутрішньо величну, яка ніколи не знецінює в собі коштовне. Люблю жінку, яка сміє за себе постояти і яка не вміє бути іншою, ніж вона є. Люблю мудру, але не ту, що поїла всі розуми й на крихту не помудрішала. Люблю таку, яка не втратила природної мудрості, не розтринькала її на дешеві речі. Люблю жінку, яка своєю лагідною мудрістю вміє розтопити тверде недоумство чоловіка. Люблю владну жінку, яка вміє вчасно себ...е опанувати і взяти обставини за барки. Люблю ту, яку пригорнеш до себе і відчуваєш, як струменить її єство, як бринить дух і наливає серце любов'ю. Люблю жінку таку, що коли вона плаче, то її сльози, як коштовні перлини, і важать вони більше, аніж тисячі літрів плаксивої вологи. Одна її сльоза проникає в саме серце, ріднить із нею більше, ніж тисяча зайвих слів. Люблю жінку з характером, який чи не єдиний допомагає викристалізуватися субстанціонально-божественній суті людини. Люблю торкатися цієї суті своїм єством, фібрами своєї душі, усіма куточками свого серця, грітися в променях її енергії, проникати і заглядати в основу основ життя - глибини людського "Я", ніби потрапляєш у космічні простори сузір'я. Люблю в жінці передусім людину, спроможність духовно з'єднатися, перш ніж це зробити фізично. Люблю таку, в якій поєднується життєво-земна міць Деметри і небесно-благословенна суть Оранти, таку, що й на картині не намалюєш, але все таки вона трапляється тут чи там, в містах і селах. Люблю в жінці правдивість і натуральність, ті її якості, які виявляють чоловічу духовну силу і мудрість. Люблю жінку - тому, що люблю життя, яке любить тих, кого любить вона. Тоді й небо благословляє і висипає з рогу достатку все, що тільки забажаєш. Коли любить жінка, все в тебе виходить і стає змістовним та віковічно доцільним. Люблю жінку!!!"