Mar 10, 2008 23:36
Незважаючи на те що в мене дуже багато роботи, включаючи аплікашку, навчання, та складання списку кантор для контактування я все ж таки неможу не зайти на 15 хв в нет перевірити почту, вконтакте, аську , мсн...
Мене якось тягне до людей, я себе просто не уявлю себе день без спілкування без того щоб зробити комусь щось добре, або хоч піти на зустріч....
І зараз сижу перед лептопом передивився пару нових сторінок і зрозумів, що важко дожити до того щоб люди сприймали твої добрі вчинки саме як добрі( просто визнавали їх)...
скільки б ти не старався робити щось, переглядати свої вчинки..
...зупинятися в буденщинні і думати про інших, згадувати про тих кому може зараз бути самотньо, кого я хочу зараз почути... всерівно всі живуть моментом... моментом проблем, моментом часу, стправ.... зайнятості...
...яка різниця...
...........ГОЛОВНЕ НЕ ТЕЩО ОТРИМУЄШ А ТЕ ЩО ВІДАЄШ..........
життя і реальність