Виявляється, виконання абсурдних дій, напр. підмітання лозинкою двору, було підставою для зникнення его-мотивації дій та сприйняття світу як такого, позбавленого двоїстості, поділу речей і явищ на позитивні та негативні, добрі та злі, корисні та некорисні. Таким чином з точки зору У-Вей миття підлоги зубною щіткою в армії є нічим іншим, як корисною річчю. Хоча в такому разі взагалі неправильно говорити про корисність. Тим не менше суть зрозуміла. Тут можна згадати того ж Карлоса Кастенду і описаний ним сталкінг. Суттю останнього є вислідкування своїх відчуттів і емоцій, кінцевою метою чого є постійний і повний контроль над самим собою. Людину, яка активно практикує сталкінг, практично неможливо злякати або здивувати, якщо вона сама цього не хоче. Вільно і незалежно від зовнішніх дій переміщаючись в емоційному середовищі, сталкер знаходить здатність управляти своїм енергетичним тілом. Бездоганність і невразливість - сталкер, несхильний до жалості, образ і страхів, діє максимально ефективно, завжди знаходячись в потрібному місці в потрібний час, і повністю контролює ситуацію. Іншими словами, сталкер здатен управляти своїм власним сприйняттям світу. В даному місці було би доречно згадати про коан
"Забирай своє собі". Та мова не стільки про це. Як хтось з відомих був сказав, "все вже було сказано до тебе". Так, несподівано для мене самого, знайшовся термін, що найчіткіше описує суть моєї релігійности. Ймення йому -
пандеїзм. Все ж мова теж не про це. І мова не про
Теревені та "Вконтакте" (Дію на власний розсуд, активно, різко, чітко, неочікувано, іноді шокуюче та нестерпно) і навіть не про
Live -
Journal. Мова ж насправді про
У-Вей. Або солов'їною - споглядальна пасивність. Ось вони, слова, які були сказані до мене.
Власне. Тому й дивно, що абсолютно невимушено
було. Та головний збіг не в цьому, але "про справу говори не з ким можна, а з ким треба".