Буша
Буша.
Мальовниче село. Чарівне. Загадкове.
Усього дві з чимось години на авто від Вінниці - і потрапляєш в райське місце на Землі.
Омита річками Мурафа та Бушанка, прикрита невисокими горами, ніби долонями, Буша приймає в свої обійми.
Напоїть тебе джерельною, аж солодкою на смак, водою; чисте повітря і лагідне тепло сонця обгорнуть, прикриють плечі невидимою шаллю; земля дає сили.
А в річці ловлять мідії. Просто руками!
Село прикрашають скульптури з пісковика.
Щорічно в серпні з'їжджаються на пленер майстри з усієї України і творять. )
Каміння вистачає.
В давнину і столи були кам'яні.
Невідомо, що це. Чи сучасна підставка під скульптуру, чи якесь жорно...
Біля криниці кам'яна ємність.
І запевняли нас, що це прадавня ванна.
Можливо тут коней напували, але ж "ванна" звучить не так прозаїчно. :)
Кожен клаптик землі наповнений історією з найдавніших часів.
В 1654 році Буша була спалена, населення загинуло.
Дотепер збереглися рештки фортеці, погреби, можливо, і підземні ходи.
В Буші відкриті трипільські поселення IV-ІІІ тисячоліть до н. е.
Знайдені уламки від стін, кераміка, статуетки.
Все зібране зберігається в спеціальному павільйоні.
Найбільшою загадкою є рельєф, відкопаний у 1824 році.
Що це? Залишки скельного храму?
Пані Людмила нам розказує про зображення.
На прямокутнику вже стерті написи, а можливо це якийсь екран?
Навпроти рельєфу ніби вівтар.
Напис, що засвідчує в якому році знайдений/відкопаний.
І майже такий же екран, але з місцем ніби для якогось проетора...
Є привід для суперечок ученим. ;-)
Буша наповнює. Це відчуваєш просто фізично.
Дивне місце. Притягує і не відпускає.
А сільки ще загадок, таємниць зберігає?
Можливо завтра відкриє ще дещо...
Мальовниче село. Чарівне. Загадкове.
Усього дві з чимось години на авто від Вінниці - і потрапляєш в райське місце на Землі.
Омита річками Мурафа та Бушанка, прикрита невисокими горами, ніби долонями, Буша приймає в свої обійми.
Напоїть тебе джерельною, аж солодкою на смак, водою; чисте повітря і лагідне тепло сонця обгорнуть, прикриють плечі невидимою шаллю; земля дає сили.
А в річці ловлять мідії. Просто руками!
Село прикрашають скульптури з пісковика.
Щорічно в серпні з'їжджаються на пленер майстри з усієї України і творять. )
Каміння вистачає.
В давнину і столи були кам'яні.
Невідомо, що це. Чи сучасна підставка під скульптуру, чи якесь жорно...
Біля криниці кам'яна ємність.
І запевняли нас, що це прадавня ванна.
Можливо тут коней напували, але ж "ванна" звучить не так прозаїчно. :)
Кожен клаптик землі наповнений історією з найдавніших часів.
В 1654 році Буша була спалена, населення загинуло.
Дотепер збереглися рештки фортеці, погреби, можливо, і підземні ходи.
В Буші відкриті трипільські поселення IV-ІІІ тисячоліть до н. е.
Знайдені уламки від стін, кераміка, статуетки.
Все зібране зберігається в спеціальному павільйоні.
Найбільшою загадкою є рельєф, відкопаний у 1824 році.
Що це? Залишки скельного храму?
Пані Людмила нам розказує про зображення.
На прямокутнику вже стерті написи, а можливо це якийсь екран?
Навпроти рельєфу ніби вівтар.
Напис, що засвідчує в якому році знайдений/відкопаний.
І майже такий же екран, але з місцем ніби для якогось проетора...
Є привід для суперечок ученим. ;-)
Буша наповнює. Це відчуваєш просто фізично.
Дивне місце. Притягує і не відпускає.
А сільки ще загадок, таємниць зберігає?
Можливо завтра відкриє ще дещо...