***

[sunshine_blues]

Він каже: моя маленька,
Нехай я тепер далеко,
Та подумки завжди поруч -
Лишень озернись праворуч,
За правим плечем постійно
Стискаю тебе в обіймах,
Щомиті стою на варті.
Ти тільки не плач, не варто.

Він каже, ти тільки не сердься,
Бо в мене одне лише серце,
І серце це рветься від болю
Та люті, бо рветься до бою,
Та кожним ударом - до тебе.
Крізь чорне розпечене небо,
Крізь гуркіт гармат і моторів,
Крізь жовте неоране море
Палаючих соняхів. Важко.
Молися за нас, моя пташко.
Ім’я твоє вітру шепочу
І він переносить щоночі
До тебе мої сновидіння.
І я непомітною тінню
Мощусь біля тебе до ранку…
Вже час повертатись. Світанок.