Aug 19, 2014 00:18
Літо закінчується твоїми листами.
Такими нечастими, прозорими, ясними.
Хай течуть з твої рук струмками -
Радітиму, хоч і завчасно.
Ніч закінчується твоєю музикою.
Такою далекою, багатосот-кілометровою.
Ми ніколи не станемо ближчими.
Можливо, так краще - для спокою.
Ми будемо завжди примарно-щасливими
Доки Морфей мені сни дарує.
Через рік, можливо, я стану смілішою.
Через два, я, напевно, тебе поцілую.
16.08.2014