Катажина Сьльончка

[sumire_violette]

ЗУСТРІЧ НА ПІВДОРОЗІ

Щоразу, як намагаюся щось сказати,
вночі мені сниться бабця.
як із більмом на оці і пальцем біля вуст
вона піднімається сходами.

я пам’ятаю, що її звали Єва,
хоч вона взагалі не любила доглядати за садом,
боялася змій, а від яблук її млоїло,
точнісінько як мене.

можливо, ми снимося одна одній водночас.
вигадуємо історію про пришивання ґудзиків
і запах чоловіків на дівочій шкірі.

скільки його поміщається на ключиці?

з понеділка по суботу,
коли вночі спускаюся напитись води,
я ковтаю слова, затикаю рот собі кляпом.
шукаю її та гріх, про який вона говорити не дозволяє.

а на сьомий день я відпочиваю -
це добрий час, щоб остаточно померти.

з польської переклала Ія Ківа