Jan 22, 2019 13:19
цієї зими місто часто вдягало карнавальні маски туману
прикидалося короткозорим закоханим
удавало галасливу хабальницю
звивалося слизькою змією на шиях містян
залишаючи по собі ледь помітну червону смужку
який важкий рік - казали ми - геть нічого не видно
і слава богу - говорив господь - і хрестив нас в потилиці
лише туман падав собі відчайдушним самогубцею
якого вже не врятує жодна жива душа
у хвилях сльоти шамрило ледь чутне радіо:
існує до біса речей що краще не бачити
і поки ви всі жалієтеся на погоду
я прибираю рештки ваших сумлінь
об’їжджаючи вулиці сміттєвозом
у музичному супроводі щурів
ця гра у схованки гойдатиметься до скону
люди губитимуться за щоками міста
мов дитячі іграшки
туман ховатиме від них правду
як невидима влада
і навіть порожні пластянки
що завжди стоять біля метро
здаватимуться трьома товаришами
що ніяк не можуть відшукати дорогу додому
після війни
#ія_ківа #вірші #українською
#українською,
#вірші,
вірші українською,
мои стишки,
#ія_ківа