***

Jan 22, 2019 13:19

цієї зими місто часто вдягало карнавальні маски туману
прикидалося короткозорим закоханим
удавало галасливу хабальницю
звивалося слизькою змією на шиях містян
залишаючи по собі ледь помітну червону смужку

який важкий рік - казали ми - геть нічого не видно
і слава богу - говорив господь - і хрестив нас в потилиці
лише туман падав собі відчайдушним самогубцею
якого вже не врятує жодна жива душа

у хвилях сльоти шамрило ледь чутне радіо:
існує до біса речей що краще не бачити
і поки ви всі жалієтеся на погоду
я прибираю рештки ваших сумлінь
об’їжджаючи вулиці сміттєвозом
у музичному супроводі щурів

ця гра у схованки гойдатиметься до скону
люди губитимуться за щоками міста
мов дитячі іграшки
туман ховатиме від них правду
як невидима влада

і навіть порожні пластянки
що завжди стоять біля метро
здаватимуться трьома товаришами
що ніяк не можуть відшукати дорогу додому
після війни

#ія_ківа #вірші #українською

#українською, #вірші, вірші українською, мои стишки, #ія_ківа

Previous post Next post
Up