***
пишу тобі з днів зими
коли скляна куля неба захищає нас
від усього лихого мов баня храму
час співати псалмів і козацьких пісень
час застібати ґудзики наших строїв
оборона завжди на часі
і молодий служка встає на світанку
аби пильнувати щоб іржавий цвях сонця
не пробив мармурове склепіння церкви небесної
проте віра його виявляється надто слабкою
небо береться тріщинами й б’ється на друзки
холод світла огортає людей в целофан меланхолії
час вчитися нових молитов
час складати поеми й балади
слово завжди на часі
надвечір небо вкривається скоринкою хмар як свіжа рана
і наші голови притрушує попелом першого снігу
і місцеві чоловіки жінки та діти заповнюють вулиці
і на білому ватмані землі пишуть богу листи
бог читає їх вголос сину щоночі
а Марія як звикла ще в початковій школі
дбайливо виправляє орфографічні та інші помилки
#ія_ківа #вірші #українською
коли скляна куля неба захищає нас
від усього лихого мов баня храму
час співати псалмів і козацьких пісень
час застібати ґудзики наших строїв
оборона завжди на часі
і молодий служка встає на світанку
аби пильнувати щоб іржавий цвях сонця
не пробив мармурове склепіння церкви небесної
проте віра його виявляється надто слабкою
небо береться тріщинами й б’ється на друзки
холод світла огортає людей в целофан меланхолії
час вчитися нових молитов
час складати поеми й балади
слово завжди на часі
надвечір небо вкривається скоринкою хмар як свіжа рана
і наші голови притрушує попелом першого снігу
і місцеві чоловіки жінки та діти заповнюють вулиці
і на білому ватмані землі пишуть богу листи
бог читає їх вголос сину щоночі
а Марія як звикла ще в початковій школі
дбайливо виправляє орфографічні та інші помилки
#ія_ківа #вірші #українською