Дякуючи Києву
В Києві немає стереотипів, правил, рамок, які так обмежуть людей у невеликих містах. Пам’ятаю, як тільки переїхала до столиці, мені дуже не вистачало отого західного менталітету, звичок малого міста, де всі знають одне одного, всі на одній хвилі. В столиці ніхто тебе не знає, що надає своєрідну свободу, простір діяльності. Хоча признаюсь чесно, до такої свободи я так і не звикла. Люблю, йдучи містом, зустрічати друзів-знайомих, постійно з усіма вітатись, жартувати “по-нашому”.
Окремо можу подякувати Києву за те, що розширив мій кругозір, звільнив від правил, за якими "треба жити". Кожен будує своє життя таким, яким хоче його бачити, а не таким, яким його хочуть бачити інші. І це таке дивне відчуття, коли ти знаєш, що керуєш своїм майбутнім, а не йдеш протоптаною раніше дорогою.
Окремо можу подякувати Києву за те, що розширив мій кругозір, звільнив від правил, за якими "треба жити". Кожен будує своє життя таким, яким хоче його бачити, а не таким, яким його хочуть бачити інші. І це таке дивне відчуття, коли ти знаєш, що керуєш своїм майбутнім, а не йдеш протоптаною раніше дорогою.