Львів. Новорічно-різдвяна подорож у пошуках Дива
Новорічно-різдвяні свята без сумніву найоригінальніші з усього року. Отут душа завжди вимагає Дива.
В його пошуках подалися до Львова. У цей період тут стільки неймовірно-різдвяно-новорічного, чого не побачиш, здається, у жодному іншому місті. Львів якимось дивом зберіг не тільки унікальні пам’ятки, а й традиції.
Найперше, що одразу впадає в очі - один з невід’ємних різдвяних атрибутів - численні шопки.
«Шо-шо? Шопка?»
...саме такою була реакція у багатьох знайомих, коли повернувшись до Києва, ми ділилися враженнями. Ідея шопки проста: щоб віддати шану народженому Божому Сину, люди встановлюють - макети, які зображають євангельську сцену народження Христа у Вифлиємі.
А народився він у невеликій земляній печері, в якій знаходився хлів, власне її в Євангелії називають «вертепом». Вертеп як різдвяна композиція найімовірніше прийшов з католицької Польщі, тому й фігурки звуть на польський зразок «шопками». Утім для Польщі це слово теж запозичене з німецької: «Schoppen» - хлів.
За легендою традиція шопок з’явилася у 1223 р. завдяки Святому Франциску Асізькому. Якось напередодні Різдва той роздумував про народження Христа. Зненацька «внутрішнім зором» Святий побачив справжню композицію-сценку - «шопку». А потім почув голос з небес, який звелів йому зробити таку ж. Селянам з італійських селищ, які зійшлися поглянути на досі небачене диво, шопка так сподобалася, що вони почали наслідувати новий звичай.
За іншою версією колись люди не хотіли святкувати Різдво Христове. Аби заохотити їх брат Франциск вигадав театралізоване дійство, у якому розповідалося про народження Ісуса Христа. Це припало усім до душі (такий собі вдалий рекламний хід:)). Відтоді стали відзначати День народження Христа і ставити у церквах біблійні сценки. Згодом людей-акторів замінили фігурки, але традиція залишилася. Так з’явилися шопки, які за радянських часів мало не зникли. Стоять вони до Водохреща - 19 січня, коли малого Ісуса охрестили.
На Галичині їх стали розрізняти: шопки - стаціонарні композиції, а вертепи - театралізовані дійства. А ще власне «вертепом» в Україні здавна називали громіздкий театр-скриню з рухомими ляльками (кажуть, що з’явився він на Волині у VI ст., тому саме Луцьк останні роки проводить міжнародний фестиваль театрів-вертепів). А вже в XIX ст. широко розповсюдилося відоме сьогодні в Україні вертепне дійство з живими акторами.
Життя під восьмикутною звіздою. «Хто оригінальніший?»
...щоб це визначити - Львів благодатне місце. У наші дні найрізноманітнішими шопками прикрашене ледь не все місто. Не кажучи про храми, навіть крамнички, перукарні й салони краси не зраджують улюбленим різдвяним атрибутам.
Під восьмикутною звіздою класичні фігурки Святого Сімейства, пастухів і трьох царів, які прийшли вклонитися новонародженому Спасителю, мирно уживаються на вітринах з неменш популярними фігурками китайських тигрів-2010, яких проводжає бичок-2009.
Головна ж шопка стоїть, як і годиться, коло Ратуші, тішачи туристів, від яких тут яблуку ніде впасти.
Усі фігурки вирізьблено з дерева, кожна з них мало не людського зросту.
Утім одна з найгарніших шопок міста у латинській Катедрі коло площі Ринок.
Це маленьке «диво» (як, до речі, і сам немаленький собор) просто-таки вразило нашу уяву.
І поки польська телевізія діловито метушилася, переговорюючись і збираючи обладнання в соборі після телетрансляцій і фотосесій, не тільки дітвора, а й дорослі стояли з відкритими ротами перед такою, здається, нехитрою красою.
Так, сюжет класичний, проте кожен автор шопки намагається чимось здивувати. Тому сценки з життя Святого Сімейства існують які завгодно: мініатюрні і грандіозні, антикварні й нові, дерев'яні та їстівні, нерухомі й такі, де все плавно кружляє. Відтак нерідкість навіть конкурси і виставки шопок. А ще пам’ятаю, як захопила сина, та й нас дорослих, виставка трохи незграбних, але таких милих шопок-дитячих поробок у величезних підземних соляних залах копалень Вєлічки коло Кракова.
Найцікавіше, що й досі саме Італія є законодавицею вертепної моди. У ХХІ ст. творців шопок фантазія заносить часом дуже далеко: кажуть, там з'являються навіть фігури політичних діячів або італійців, які стали відомими нещодавно. Так би мовити - ближче до життя.
«Вони справжні!»
...такою була перша реакція у всіх без винятку, коли біля фонтану Діани на площі Ринок у шопці на сіні спочатку з’явився довговухий сумирний віслюк,..
...чималий бичок...
...і кошлаті вівці.
Різдвяний презент від популярної львівської ресторації «Криївка». Згодом додалися інші традиційні «людські» персонажі. І життя в шопці у прямому розумінні завирувало.
Якщо барани дивилися преспокійно-флегматично на «нові ворота», то вгодований бичок час від часу нахабно-завзято гарцював. Тож акторам-пластунам доводилося його раз у раз вгамовувати.
Уся живність викликала купу емоцій у дітвори:
- А я так і не почухав спинку баранцеві через густу вовну на кожушку...
- А я взагалі живого барана вперше бачу, - відкоментував збоку один із пластунів-«царів». Воістину царська відповідь - де вже царям до баранів.
Яскраве по-дитячому наївне дійство захоплює усіх. Оригінальні шопки збирають безліч людей з фотоапаратами. А туристів у різдвяному Львові - ого-го! Порівняно з минулими роками - їх кількість збільшилася однозначно. І всі завзято фотографують усе і фотографуються коло всього, що стоїть, лежить і рухається, а особливо коло незвичайних шопок зі Святим Сімейством. Здається, саме це принесе щастя у наступному році. А від нього хто ж відмовиться?
Залишайтесь. Погуляємо Львовом далі!!
Львівські мандри:
5 хвилин Слави
Lwow, Lemberg, Leopolis, Leonburg-2010
Доведення від протилежного, або Кулінарні пазли Львова