Як не просрати Третій Майдан
На Помаранчевій революції ми скандували "Ющенко". Змінили перше обличчя влади, а система залишилась якою була.
На Євромайдані ми порозумнішали, з'явилась думка що треба міняти всю систему. Але ця думка не вилилась ні в які конкретні вимоги, і революція знов-таки закінчилась заміною однієї сраки на золотому унітазі.
Звісно, і при Ющенку і при Порошенку деякий прогрес є, але це дуже мало, ненабагато більше ніж при "хорошому Януковичі".
Я не мрію, щоб на Верховну Раду впав метеорит. Бо тоді відбудуться вибори і виберуть нову Раду, не кращу за цю.
Результат виборів залежить від виборчого законодавства.
Влада ніколи не прийме виборче законодавство, вигідне для народу, бо воно буде невигідне для еліти.
Такого законодавства повинен вимагати народ на Майдані.
Не розійдемось, доки під куполом Ради не буде оголошено про введення в дію <конкретний законопроект>. І не так важливо, хто це оголосить.
Пакет законопроектів, з яким збереться Майдан, повинен бути мінімально необхідним для передачі влади в руки народу. Більшість геніальних пропозицій не мусять включатися в цей пакет, бо чим товщий пакет - тим менше людей вдастся навколо нього згуртувати.
Але в ньому повинні бути всі ключові інструменти, що не дозволять перетворити революцію на фікцію.
З усіма іншими пропозиціями облаштування України, навіть найнеобхіднішими, доведеться потерпіти, їх ухвалить вже нова Рада, обрана народом, бо вона робитиме тільки те чого хоче народ.
Щоб революція не була фікцією, треба мабуть три речі: нові правила перезавантаження влади, люстрація, покарання катів революції.
Народ повинен мати право відкликати депутата. Я нещодавно писав конкретну схему.
Ніяких обмежень на виборчу кампанію, бо провладні і багаті всеодно ігнорують обмеження і виграють. Можете скільки завгодно тупцяти ніжкою, але так і буде. Ніяких грошових застав.
Щось зробити з недоторканою кастою вартових закону.
В мене була ідея, яку я вважаю геніальною, суддів і прокурорів набирати по жеребкуванню із звичайних громадян. Аналогічно призову в армію. Це б припинило негативну селекцію і зруйнувало кругову поруку цієї касти. Але ніхто мене не підтримав, тому від цієї ідеї доведеться відмовитись.
Пропонуйте інші механізми.
Це необхідно. Негідники на цих посадах легко знівелюють результати будь-якої революції.
Покарання катів Майдану (і вшанування героїв) - це не жага помсти, і навіть не звичайне правосуддя, а необхідна умова справжньості революції.
Якщо нова влада має намір грабувати народ, то для неї Беркут - це "фахівці, які просто роблять свою роботу". Їй можуть теж знадобитися ці або такі самі фахівці, тому влада буде виявляти повагу до цієї професії.
Покарання катів означатиме, що нова влада наперед відмовляється від послуг таких "фахівців".
На Майдані повинно бути самоврядування, чого не було у 2013-2014 році.
Справжнє самоврядування - це людина чи орган, яка задовільняє водночас трьом умовам: представляє інтереси Майдану (чого не було у Кличка-Яценюка-Тягнибока), має легітимність (поважну причину, чому всі її мають слухатись, це було у К-Я-Т, але не було у Парубія, Парасюка, Данилюка), відома всій Україні (цього не було у ради сотників).
Перші дві умови можна втілити одним способом: прозора демократична процедура виборів на Майдані.
Кошовий зможе вирішувати те, що потребує координації: оголосить пакет вимог Майдану, вирішить, коли стоїмо, коли штурмуємо, а коли розходимось, оголошує строки ультиматумів і вирішує, задовільнено ультиматум чи ні. Якщо кошовий робитиме не те, чого хоче Майдан - його зразу переоберуть.
На Євромайдані ми порозумнішали, з'явилась думка що треба міняти всю систему. Але ця думка не вилилась ні в які конкретні вимоги, і революція знов-таки закінчилась заміною однієї сраки на золотому унітазі.
Звісно, і при Ющенку і при Порошенку деякий прогрес є, але це дуже мало, ненабагато більше ніж при "хорошому Януковичі".
Я не мрію, щоб на Верховну Раду впав метеорит. Бо тоді відбудуться вибори і виберуть нову Раду, не кращу за цю.
Результат виборів залежить від виборчого законодавства.
Влада ніколи не прийме виборче законодавство, вигідне для народу, бо воно буде невигідне для еліти.
Такого законодавства повинен вимагати народ на Майдані.
Не розійдемось, доки під куполом Ради не буде оголошено про введення в дію <конкретний законопроект>. І не так важливо, хто це оголосить.
Пакет законопроектів, з яким збереться Майдан, повинен бути мінімально необхідним для передачі влади в руки народу. Більшість геніальних пропозицій не мусять включатися в цей пакет, бо чим товщий пакет - тим менше людей вдастся навколо нього згуртувати.
Але в ньому повинні бути всі ключові інструменти, що не дозволять перетворити революцію на фікцію.
З усіма іншими пропозиціями облаштування України, навіть найнеобхіднішими, доведеться потерпіти, їх ухвалить вже нова Рада, обрана народом, бо вона робитиме тільки те чого хоче народ.
Щоб революція не була фікцією, треба мабуть три речі: нові правила перезавантаження влади, люстрація, покарання катів революції.
Народ повинен мати право відкликати депутата. Я нещодавно писав конкретну схему.
Ніяких обмежень на виборчу кампанію, бо провладні і багаті всеодно ігнорують обмеження і виграють. Можете скільки завгодно тупцяти ніжкою, але так і буде. Ніяких грошових застав.
Щось зробити з недоторканою кастою вартових закону.
В мене була ідея, яку я вважаю геніальною, суддів і прокурорів набирати по жеребкуванню із звичайних громадян. Аналогічно призову в армію. Це б припинило негативну селекцію і зруйнувало кругову поруку цієї касти. Але ніхто мене не підтримав, тому від цієї ідеї доведеться відмовитись.
Пропонуйте інші механізми.
Це необхідно. Негідники на цих посадах легко знівелюють результати будь-якої революції.
Покарання катів Майдану (і вшанування героїв) - це не жага помсти, і навіть не звичайне правосуддя, а необхідна умова справжньості революції.
Якщо нова влада має намір грабувати народ, то для неї Беркут - це "фахівці, які просто роблять свою роботу". Їй можуть теж знадобитися ці або такі самі фахівці, тому влада буде виявляти повагу до цієї професії.
Покарання катів означатиме, що нова влада наперед відмовляється від послуг таких "фахівців".
На Майдані повинно бути самоврядування, чого не було у 2013-2014 році.
Справжнє самоврядування - це людина чи орган, яка задовільняє водночас трьом умовам: представляє інтереси Майдану (чого не було у Кличка-Яценюка-Тягнибока), має легітимність (поважну причину, чому всі її мають слухатись, це було у К-Я-Т, але не було у Парубія, Парасюка, Данилюка), відома всій Україні (цього не було у ради сотників).
Перші дві умови можна втілити одним способом: прозора демократична процедура виборів на Майдані.
Кошовий зможе вирішувати те, що потребує координації: оголосить пакет вимог Майдану, вирішить, коли стоїмо, коли штурмуємо, а коли розходимось, оголошує строки ультиматумів і вирішує, задовільнено ультиматум чи ні. Якщо кошовий робитиме не те, чого хоче Майдан - його зразу переоберуть.