***
Чи тепло тобі у твоїй шкірі,
Коли осінь нестерпно вітряна?
Дощі завжди приходять щирі,
Та ми слова їхні з лиць витремо.
Пощо нам у серпні була ця правда,
Коли в помаранчів був сік солодкий,
Коли дотики були вправні
І усміхалися люди на фотках?
Але тепер, коли чесні зливи
Змивають макіяжі всіх спектрів,
Кожна волосинка заголосила...
А може, вдягти вовняного светра
І в день сонячний - таж бувають! -
Піти просто в руки кленам лапатим?
Нишком себе в пальто заховаю -
Пальці в кишенях відігрівати.
Купив би запросто мене в мирі
Цей жовтень із його золотом.
Тільки, знаєш, в моїй шкірі
Мені холодно.
(с)
fotynija