***
Дівчатка їздять на роликах доріжками мого міста,
Махають незґрабно крилами, мов ластовинята.
Ще холодно, в їхніх усмішках весняна безтурботність.
Одружилися дві самотності, народили прірву,
Стали по обидва боки й заплакали гірко.
І потекли сльози у прірву солоною рікою відчаю.
Чи станеш Ти, Господи, мостом поміж самотностями?
Шукала від Тебе слова, зайшла до храму,
А там навколо розп’яття чорне мереживо
На згадку про Твою смерть,
А може, про смерть моєї безтурботності?
Мовчали раби Твої, похилили голови.
Вийшла на вулицю - і небо мені проповідувало
Надію воскресіння.
На бетонному мості ніхто не спинився,
Тільки ми, моя доню, і високий чоловік із хлопчиком,
Що хворими ніжками, як коник-стрибунець, скаче,
Цвіркоче щось татові. У кожного своє нещастя.
Дощинки і сніжинки взялися за руки,
Кружляють у танці, мов сестрички,
Сідають на нашу парасольку, доню,
Перепочити на чорну парасольку.
(с) Стрибуночка,
22 березня 2009 р.
P.S. Сьогодні (23.03.09) мою двоюрідну сестру Люду на смерть збила машина. Люда їхала на роботу велосипедом у місті Гродно (Білорусь). Батьки втратили третю свою дитину. Перед тим у дорослому віці в них помер син, згодом - наймолодша донька, тепер - старша. Без мами залишилося двоє дітей-підлітків.
Махають незґрабно крилами, мов ластовинята.
Ще холодно, в їхніх усмішках весняна безтурботність.
Одружилися дві самотності, народили прірву,
Стали по обидва боки й заплакали гірко.
І потекли сльози у прірву солоною рікою відчаю.
Чи станеш Ти, Господи, мостом поміж самотностями?
Шукала від Тебе слова, зайшла до храму,
А там навколо розп’яття чорне мереживо
На згадку про Твою смерть,
А може, про смерть моєї безтурботності?
Мовчали раби Твої, похилили голови.
Вийшла на вулицю - і небо мені проповідувало
Надію воскресіння.
На бетонному мості ніхто не спинився,
Тільки ми, моя доню, і високий чоловік із хлопчиком,
Що хворими ніжками, як коник-стрибунець, скаче,
Цвіркоче щось татові. У кожного своє нещастя.
Дощинки і сніжинки взялися за руки,
Кружляють у танці, мов сестрички,
Сідають на нашу парасольку, доню,
Перепочити на чорну парасольку.
(с) Стрибуночка,
22 березня 2009 р.
P.S. Сьогодні (23.03.09) мою двоюрідну сестру Люду на смерть збила машина. Люда їхала на роботу велосипедом у місті Гродно (Білорусь). Батьки втратили третю свою дитину. Перед тим у дорослому віці в них помер син, згодом - наймолодша донька, тепер - старша. Без мами залишилося двоє дітей-підлітків.