щас-тя і ра-дість

Apr 09, 2014 15:03

Усе змінилося. Хаос буття. Вир. Круговерть. Роздратування.
Були часи сліз, колись - на межі дитинства і юності, потім - золоті роки переможної радості й сили, коли й з'явилося ім'я Стрибуночка, вгадане Незабутнім.
А тепер я хто? Мати? А я хочу не тільки дітей мати, досвід мати, чоловіка мати. Бо мати - недостатньо,треба вміти з цим жити. Бути. І Сяяти - тобто, коли Сяю я і Сяєш ти. А я зараз тлі-ю, а не ся-ю. Зітліваю у тілі - усе бо тлінне - зморщок більше, гладшаю (і вже пора припиняти їсти солодке на ніч).
Щастя? Щас-тя - тобто "зараз" "тобі". В самому слові тимчасовість, швидкоплин. Ра-дість. Тобто "сонячна" "дійсність", "дія", тобто сонячна, світла постійність і реальність.
Може, і не почуваюся ЩАС-ливою, але важливіше мати РА-дість, непроминальну, вічну, а вона існує, незалежно від часу і моєї тілесності. Вона, немов океан, в який поринати варто час-тіше: чим час-тіше, тим більше щас-тя додасться до ра-дості.
А роз-дра-тування (роз-дертість) - це від роз-єднаності з океаном радості. А ім'я цьому Оке-ану - при-сутність Господня, тобто Його сутність при мені близько.

РОЗДУМИ

Previous post Next post
Up