-вірш без назви №177-
не остання весна в її житті -
чується із динаміків по десятому колу
поруч джерела звуку - втомлений лисий мужик
мабуть родич п’ятнадцятирічної дівчини
для якої і стоїть велика прозора коробка
переобладнана з урни для виборів
та банер з проханням скидатися
на операцію з пересадки кісткового мозку
250 000 евро
частину грошей уже зібрали, -
повідомляють динаміки, -
але цього недостатньо, -
скрушно продовжують вони
я в цей час думаю про 298 загиблих
малайзійського літака
з яких 80 дітей і троє немовлят
думаю про сотні загиблих в АТО
про яких ми не маємо точних даних
оскільки
мирне населення
не дуже мирне населення
зовсім немирні зайди
молодь реґулярної армії
старші із добровольчих загонів
теж померли з різних передчасних причин
проте піддаються обліку значно гірше
ніж ті, хто летів у дюралюмінієвій коробці
і долучився до збитих ракетами
поруч у невеликій компанії
схожій на безтурботний офісний планктон
побутово діляться подробицями обстрілів
і тим як рушилися горішні поверхи
коли вони були на нижніх
і як їхню машину обстрілювали при виїзді
часом платиш щоби не трапилося
часом платиш щоби сталося
тому кидаю свої гроші
дівчині на операцію
життя якої все ще доречне
в час усіх цих смертей