Один з моїх найулюбеніших творів сучасного мистецтва -
"Автопортет" Марка Квінна. Цей:
Це скульптура голови автора, створена з зібраної ним своєї крови. 4,5 літри, себто типовий обсяг крови в людині. І оця штука називається Self, "Я". Автопортрет.
Чому улюблена? Бо має як новизну - до нього нічого з замороженої крови не робили, так і потужний філософський підтекст, а ще потрійно інтерпретує поняття автопортрету - не тільки візуальна подібність, а ще й плоть од плоти, ґенетична тотожність. "Я" автора - в кожній молекулі твору. Більше того, такі скульптури він робить з певними періодами. Себто до візуально-ґенетичного виміру портета автора маємо ще й хронологічний.
Все инше,
створене автором, нмд, і поруч не валялося.
Поняття не маю, чому зараз згадав про це. Мабуть, мав згадати.