Франківськ, або як ми не попали на шоколадну фабрику)))
на фотках крупним планом Неудачнік, Музикант і Шеф...
Вушка просмерділись квашеними огірками, з якими лежали в одному кульку... як і халва... хо коли-небудь їв халву з присмаком квашених огірків?
Зара 16.40 і сидимо ми біля фонтану з яйцем( його мабуть дуже символічно тут поставили). Наш гід, Мира якшо бути точним, чучуть запізнюється, але ми то їй простимо... До цього часу ми вже обійшли половину міста і перекусили вище згаданим)...Пробували кинути Лану в фонтан, але вона чомусь пркчалась...Прогнози мене здивували! вони ніфіга не справджуються, але то тільки +, бо мали бути дощі...
Прийшла Мира, ми розібрались де ми ше не були і де хочем побувати, познайомились з її дружбанами і дружбанками і пішли собі шукати пригод. Галю приходь! І Гала прийшла:))) вона
Вона повідала нам про шоколадну фабрику в самісінькому центрі! ну звичайно ж шо ми туда полізли)
Але невдача спіткала львівських стоперів... три рази....
З трьох можливих входів туди нам не вийшло пройти в жоден... ех, якось іншим разом...
Після такого горя пішли в парк, до озер,погуляли, подивились перекусили і попрямували сейшенити...
Як не взлабнули ми там!
Спочатку стали ми біля кованого стовпа(див нижче), але прийшли менти і гарно, по-людськи попросили нас переміститись) я ше м такого не видів)))
Лана почала аскати, бізнес почав рухатись)
Познайомились і з Круасаном, який зіграв "Не на тому березі", і з Апендицитом, професійним аскером.
Люди проходять ми дурієм, веселуха!
Ото на фотках результати щорікних фестів ковальства.
Компаха Мири вже збиралась йти на конспіративну квартиру блондіна Паші, куди й нас запросили)
Тому ми зіграли ше Галю і пішли!
Квартирка така собі нічьо, велика, трикімнатна, але майже без меблів, шафа, ліжко, м"яке крісло, і то по різних кімнатах розкидано...
В одній кімнаті на стіні висіла велика коров"яча шкура) а в туалеті вода майже не зливалась...
Ми всі запхалися в кімнату і почали бавитись всякі забавки типу МПС. Але вони всі пошляки...
Десь близько 2-ї Мирі приспічило домів, а нам на вокзал зустрічати приблуд.
А приблуди їхали в Рахів, на свято бринзи, і нас хтіли з собов прихопити...
Після довгих роздумів я з Шефом вирішили поїхати в Тернопіль, а Неудачнік програв мені в чувачі і йому прийшлось їхати з нами)))))
І ніхто з нас не пожалів...
Перекентувались решту ночі на вокзалі (так противно я вже давненько не спав) і зовсім невиспані ми знов на трасі...
цілую люблю, дорогі читачі))) третя частина наших пригод скоро опублікується!!! :)