Коли я впаду… мою кров вип'є рідна земля,
щоб виростити з неї траву для коня того,
хто стане на моє місце...
Юрій ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ
Юрій Горліс-Горський (справжнє прізвище- Городянин-Лісовський) в роки Національної революції був старшиною-кіннотником 2-го Запорізького (збірного) полку Запорізької Дивізії Армії УНР. Під час Зимового походу (початок лютого 1920 року), занедужавши залишився на лікуванні у Мотриному монастирі, де на той час розташовувався штаб полку гайдамаків Холодного Яру. Підлікувавшись, Юрій хотів був наздогнати своїх, але холодноярці переконали його в тому, що і тут він потрібен Батьківщині.
Боротьбі за незалежність України, до якої долучився у Холодному яру, Горліс-Горський згодом присвятив книгу. Читаючи її я часом реготала, часом здавлювала сльози, але постійно захоплювалася. Захоплювалася відданістю, мужністю людей, які чітко розуміли, що наразі їхнє життя вже належить не їм, а їх землі, народові, ідеї.
Багато не писатиму, так як всесвітня павутина зараз пропонує значну кількість рефлексій на цю тему.
...одне з найяскравіших вражень справила на мене оповідь про те, як герой (він же автор) втікає з-під розстрілу, випадково лишивши кальсони на колючому дроті паркану, котрий довелося перестрибувати. (Тепер постійно, як бачу колючий дріт, Горліса-Горського згадую) Здавалося б, кумедний момент, але... ось як про той біг з перешкодами пише сам автор: "До цього часу в грудях забиває дух, коли згадую той біг. Старт- смерть. Мета- життя і воля!"
Трагічна доля спідкала кохану дівчину героя, яка зі слів дружини Горліса-Горського, не була таки художньою вигадкою для окраси твору, а існувала реально.
Це що стосується особистих переживань автора, а все інше...
Словом, роман надзвичайно цікавий. І взагалі, одна справа читати просто історичний твір, зовсім інша- твір, написаний навіть не очевидцем подій, а їх безпосереднім учасником.
На моє глибоке переконання, "Холодний Яр" Юрія Горліса-Горського мав би прочитати кожен більш-менш свідомий українець, якого хоч трішечки цікавить власна історія. Тим паче, що шкільна програма покищо мило ігнорить цю надзвичайно цікаву і важливу сторінку в історії становлення Української держави.
З.І: книга, яка потрапила до рук мені- це 10 перевидання. Її упорядник Роман Коваль- президент історичного клубу "Холодний Яр", який активно досліджує цю тему. Видання містить також дуже цікаві фотоматеріали і біографічні довідки холодноярських отаманів.
З.І.З.І: не подумайте, за рекламу мені ніхто не платить)) просто книга дійсно варта уваги.