(no subject)
Ах в якому я захваті від нашої останньої сесії в школі підприємництва. Це вже четверта сесія. Попередня мені якось важко пішла, а тут все послідовно зрозуміло і - найголовніше - в мене виходить. Найбільше мене радує що в мене ж виходить. Я все життя думала що це останнє що я вмію, це най най най останніше, чим я займатимусь і не дай Боже мені такої скрути, щоб я була вимушена про це взагалі думати. Бо я це не вмію, не знаю, і знати не хочу, бо це фу і неприємно цим займатись. Саме так - продажі. Це тема - яку я завжди інтуїтивно уникала і ховалась. Перша асоціація, яка виникає в мене з продажами - це обман, втирання якогось непотрібу з ціллю заробити, це низько / противно / недостойно / нічого не хочу з тим спільного мати.
А виявляється. Продажі - це коли в мене є щось класне, дійсно вартісне, чим я можу людині допомогти. І я їй це пропоную. І не соромно за це гроші брати, я ж хочу мати можливість ще й іншим допомогти. Не без того щоб і мені було добре, але основний акцент в тому всьому - в мене дійсно класний продукт і він справді корисний і це нормально що він щось коштує (і я нікого не обманюю і нічого не впарюю).
Після того, як виявилось, що продажі бувають і хорошими, зразу стало легко і цікаво в них вникати.
Слухати, розуміти, спробувати відчувати так як відчуває людина, спробувати думати так як думає вона, спробувати побачити її цінності і спробувати знайти вихід з її проблеми так, як ніби ти би був нею.
Робота з запереченнями. Не приймати особисті образи на свій рахунок. Не доводити що ні, все-таки людина неправа. Знайти в запереченні хоч щось з чим можна погодитись і погодитись. І в той же час навести свої аргументи. І ніколи і нізащо не ставити звязки 'але'. Тільки 'і'
- взагалі ви всі тут аферисти!
- Так, зараз стільки аферистів розвелось, я розумію у вас є підстави для недовіри, я і сама попадала на шахраїв дуже звичайно неприємно це все,.. і (ні в якому разі не можна казати тут 'але'!!!)в нашому магазині у вас завжди є можливісь протестувати прилад і навіть якщо ви вже його оплатите і заберете додому і покористуєтесь і виникнуть якісь моменти, що вас щось не влаштовує - ви маєте змогу його повернути, тут не буде ніяких проблем, ми хочемо і дбаємо, щоб наші покупці були дійсно задоволені своєю покупкою.
Поки гововиш першу частину відповіді (де погоджуєшся і розумієш) можна прийти до себе зібратись з думками і знайти якісь аргументи для другої частини відповіді. Це дуже мені добре пішло. Бо я дуже гублюся коли чую заперечення і не маю, що відповісти. Потім вже дома перед сном прокручую, думаю - до мене приходять і хороші відповіді і гарні слова і правильні думки. Але поїзд пішов. А в момент коли вони потрібні, то щось мямлю розгублено. Мене ця ситуація трохи мучила, я вже і помаленьку паритись почала. Ну що це таке - не можу нормально виразити те, що думаю, то ж ніхто не буде нормально до кінця мене розуміти і сприймати, так і жити непонятою? :-) Ми в групі розігрували міні діалоги заперчували один одному, то в мене так прикольно звідки не візьмись знаходяться правильні думки і хороші слова, саме в цей потрібний мені момент, сама в шоці від себе. А все за рахунок першої частини, яку, коли кажеш, то маєш час зібратись з думками щодо другої. Круто. Просто мега круто.
Ще багато всього цікавого було, але робота із запереченнями просто порвала.
Задоволена як слонь просто
А виявляється. Продажі - це коли в мене є щось класне, дійсно вартісне, чим я можу людині допомогти. І я їй це пропоную. І не соромно за це гроші брати, я ж хочу мати можливість ще й іншим допомогти. Не без того щоб і мені було добре, але основний акцент в тому всьому - в мене дійсно класний продукт і він справді корисний і це нормально що він щось коштує (і я нікого не обманюю і нічого не впарюю).
Після того, як виявилось, що продажі бувають і хорошими, зразу стало легко і цікаво в них вникати.
Слухати, розуміти, спробувати відчувати так як відчуває людина, спробувати думати так як думає вона, спробувати побачити її цінності і спробувати знайти вихід з її проблеми так, як ніби ти би був нею.
Робота з запереченнями. Не приймати особисті образи на свій рахунок. Не доводити що ні, все-таки людина неправа. Знайти в запереченні хоч щось з чим можна погодитись і погодитись. І в той же час навести свої аргументи. І ніколи і нізащо не ставити звязки 'але'. Тільки 'і'
- взагалі ви всі тут аферисти!
- Так, зараз стільки аферистів розвелось, я розумію у вас є підстави для недовіри, я і сама попадала на шахраїв дуже звичайно неприємно це все,.. і (ні в якому разі не можна казати тут 'але'!!!)в нашому магазині у вас завжди є можливісь протестувати прилад і навіть якщо ви вже його оплатите і заберете додому і покористуєтесь і виникнуть якісь моменти, що вас щось не влаштовує - ви маєте змогу його повернути, тут не буде ніяких проблем, ми хочемо і дбаємо, щоб наші покупці були дійсно задоволені своєю покупкою.
Поки гововиш першу частину відповіді (де погоджуєшся і розумієш) можна прийти до себе зібратись з думками і знайти якісь аргументи для другої частини відповіді. Це дуже мені добре пішло. Бо я дуже гублюся коли чую заперечення і не маю, що відповісти. Потім вже дома перед сном прокручую, думаю - до мене приходять і хороші відповіді і гарні слова і правильні думки. Але поїзд пішов. А в момент коли вони потрібні, то щось мямлю розгублено. Мене ця ситуація трохи мучила, я вже і помаленьку паритись почала. Ну що це таке - не можу нормально виразити те, що думаю, то ж ніхто не буде нормально до кінця мене розуміти і сприймати, так і жити непонятою? :-) Ми в групі розігрували міні діалоги заперчували один одному, то в мене так прикольно звідки не візьмись знаходяться правильні думки і хороші слова, саме в цей потрібний мені момент, сама в шоці від себе. А все за рахунок першої частини, яку, коли кажеш, то маєш час зібратись з думками щодо другої. Круто. Просто мега круто.
Ще багато всього цікавого було, але робота із запереченнями просто порвала.
Задоволена як слонь просто