Від Мамочки

[stoptsya]

Моїй зіронці!

В моїм серці б"ються хвилі кам"яні,
А навпроти очі донечки сумні,
Під очима темні залягли краски,
І кругом кохання, розбите на куски.

"За що така радість?"- вчора ти спитала,
А сьогодні туга серденько залляла.
На такі питання не знайшли отвіт
Філософи світу вже тисячі літ.

Але ти до серця злоби не пускай.
Наперерік всьому, прийде час, кохай,
Світ перемінити в тебе сил нема.
Тільки лиш не зраджуй нікого сама.

Маїєш вроду, розум, щедрість через край.
Не лукава, ніжна і голубко знай!
Що такі дарунки, ти повір мені,
Доки світ стоятиме, будуть ще в ціні!

04.18.03