Пожертвування на відбудову зруйнованої у Києві комуняками Стрітенської церкви ще ПРИЙМАЮТЬСЯ !
У цей скрутний для нашої України час війни, політичної і економічної нестабільності, коли люди залишаються без роботи, втрачають засоби до існування, зневірюються у майбутньому і впадають у відчай, Православна Церква покликана зробити все можливе, щоб не допустити повної духовної кризи та остаточної
моральної деградації нашого суспільства.
Саме наша столична релігійна громада Київського
Патріархату стоїть на захисті християнських духовних
цінностей і прикладає максимум зусиль у вихованні
молоді на християнських засадах і збереженні духовного
потенціалу Українського народу, що є основою для
розбудови України та її становлення як
високорозвиненої Християнської
Європейської Держави !
Через відродження конкретної зруйнованої історичної Святині- Стрітенської Церкви на Львівській площі до відродження духовності в Україні та Києві, зокрема !
Відео запис передачі на тему відродження
духовності в Україні з нашим
настоятелем Всечеснішим
протоієреєм Сергієм Ткачуком
16.06. 2014 на запрошення пані Вікторії Ярош я був на прямому Етері !
ВІДЕО
https://www.youtube.com/watch?v=tPd-wyGzCuA
Запрошуємо Вас надати свою ЛЕПТУ
у відродження зруйнованої Святині !
Не будь байдужим та скупим !
Відео фільм 2008 року Про відбудову Стрітенської церкви
на Львівській площі міста Києва та нашу громаду.
Цей фільм транслювався на країни сходу, Канаду, Америку та країни Європи.
Тільки в Україні його не транслювали ... комусь невигідне
духовне відродження України ? !
Відео фільм 2008 року Про відбудову Стрітенської церкви
http://rutube.ru/tracks/1406278.html?v=b8bac52fa284174dc967c6bc03a5070
Настоятелі Стрітенської церкви на Львівській площі Києва
Протоієрей Климентій Чемена -
http://www.alyoshin.ru/Files/publika/malakov/malakov_099.html
http://brockhaus-efron-encyclopedia.info/Энциклопедия_Брокгауза_и_Ефрона/38810/Чемена
о. Виталий Федотович Кулинский
(22.04.1869-18[31].08.1937)
Біографія отця Кулинського
http://www.hrono.ru/biograf/bio_k/kulinski_vf.html
Останні історичні пошуки та дослідження станом на 18.08.2014 р.
ось наш парафіянин історик Сашко Олфьоров відшукав : Oleksandr Alfyorov
Отче, Слава Ісусу Христу ! Друг знайшов в архіві таку інформацію. На 1761 р. померлим числиться священик Стрітенської церкви Києва (верхнього) Георгій Купрієвич. Претендує очолити парафію після смерті о. Георгія його син Ілля Купрієвич. Тож, є за кого помолитись !
( Відомості взяті з Центральний державний
історичний архів у м. Києві, фонд 127, опис 1020, справа 3293 )
Ми професійно та фахово провадимо СПРАВУ
відродження зруйнованої богоборцями Київської СВЯТИНІ !
Продовжується збір коштів
на відродження
Стрітенського Храму
на Львівській площі Києва !
іСТОРіЯ нашої Парафії - http://users.iptelecom.net.ua/~parafija/about.htm
Наша мета - http://users.iptelecom.net.ua/~parafija/meta.htm
Для фінансової допомоги на відродження Храму
на Львівській площі Києва:
р/р 26000 26 0000 818 в ПАБ “ВіЕЙБі Банк” м.Києва, МФО 380537
отримувач Парафія Серафима Саровського УПЦ КП
код ЄДРПОУ 242 62 880
Перерахувати ПОЖЕРТВУ можна і на карточку
ПРИВАТ БАНКУ № 51 68 75 53 39 75 05 03
З повагою та надією на підтримку,
Настоятель Парафії та Стрітенської каплички
на Львівській площі м. Києва
Капелан Київського Крайового Братства ОУН-УПА
протоієрей Сергій Ткачук
Цікаво знати тому хто любить Київ !
19 липня 1822 року французький вчений Жозеф Ньєпс зробив першу у світі фотографію !
А у Києві трохи з часом першим фотографом-любителем був викладач універстету Святого Володимира професор Чугаєвич.
Ось він і зафіксував для історичної науки першу кам"яну Стрітенську Церкву на Львівській площі, до того вона була дерев"янною.
Як ми ретельно дослідили на фоні Стрітенського храму сам Чугаєвич, а фотографує його рідний брат
Про відродження Святині сьогодні:
Історична Довідка
Парафіяльний храм у Старому Києві
Перша церква Стрітення Господня з'явилася біля Львівських воріт Старокиївської фортеці, ймовірно в межах XI-ХI ст. приблизно в часи спорудження у 1037 році св. Київським Князем Ярославом Мудрим системи оборонних валів (Ярославів Вал) та західних міських воріт, які у 13 столітті стали зватися Львівська Брама. Пізніша дерев'яна церква була збудована на місці старої у 1752 р..
Після знесення Львівських воріт у 1795р. з них було перенесено до церкви чудотворну ікону Божої Матері "Всіх скорботних радості", яка стала головною святинею храму (містилася в окремому кіоті, і навіть саму церкву називали Скорботною, або Церква Усіх Скорботних Радість). Існує свідчення про те, що серед незаміжніх жінок існував звичай приходити до "Скорботної" ікони по суботах на літургію й акафіст, щоб молитися про одруження; внаслідок зловживання такою ситуацією у 1844р. було офіційно заборонено відвідувати храм у цей день студентам університету св. Володимира, що розглядали по суботах під час відправи незаміжніх жінок.
Стрітенська церква мала особливе містобудівельне та архітектурне значення оскільки біля храму стояли Тріумфальні Ворота.
Цю назву Львівська Брама отримала у 1649 році, коли на Різдво Христове Гетьман України Богдан Хмельницький, залишивши Замостя, в’їхав до Золотоверхого Києва саме через Львівську Браму і проїжджав через Стрітенську церкву, яка першою із громадою зустрічала Гетьмана України, що визволив вітчизну від польського ярма.
Ця зустріч Гетьмана-переможця була справжнім тріумфом, що і вплинуло на зяву нової назви західних міських воріт - Тріумфальні Ворота.
Через ветхість дерев'яної церкви у 1852 р. Київський єпархіальний архітектор - Павло Спарро, син Американського консула в Російській імперії, склав проект нового цегляного двоярусного храму з елементами русько-візантійського стилю та псевдоготики.
Микола I на проханні про дозвіл спорудити новий храм написав 26 березня 1852 р. резолюцію: "Согласен, но фасад переделать, очень не красив". Новий фасад розробили фахівці Головного управління шляхів сполучень і публічних споруд у Петербурзі. Цар затвердив його у липні того ж року.
Розписи храму звершував побратим Т.Г.Шевченка - Іван Максимович Сошенко, видатний український художник та педагог. Існує переказ, що Т.Г.Шевченко також приклав свою малярську руку до розписів Стрітенської церкви, провідуючи І.М.Сошенка у липні 1859 року. 20 жовтня 1853 р. закладено, а рівно через вісім років (21 жовтня 1861 р.) освячено цегляну Стрітенську церкву. Через брак коштів замість проектованої двоярусної було споруджено одноярусну церкву з дерев'яною банею.
Тринавний видовжений у плані храм мав форми русько-візантійського стилю з характерними кілеподібними закомарами західної стіни. У барабані та над входом використана тема вікон - біфоріїв. Церква стала улюбленим місцем зборів київських дам-благодійниць.
З 1880 р. церковний причт клопотався про розширення церкви й заміну дерев'яної бані цегляною. Відповідні креслення склав єпархіальний архітектор Володимир Ніколаєв, але протягом 1880-1883 рр. йому довелося неодноразово переробляти проект за вказівками з Петербурга. Зрештою, у 1883 р. роботи почалися й у жовтні наступного року успішно завершилися (при цьому було використано грошове пожертвування баронеси Марії Штейнгель).
Фортепиано, на котором играла супруга Штенгеля, когда-то принадлежало декабристу Михаилу Нарышкину, отбывавшему в Новокубанском районе срок после сибирской ссылки. А про саму супругу, австрийскую актрису, ходили самые невероятные слухи.
Поговаривали, что Владимир выиграл ее в карты в Киеве, где был на совещании землевладельцев.
Взято тут http://www.rg.ru/2008/09/25/reg-kuban/soljenicin.html
Внаслідок перебудови церква змінила свої форми на більш модернізовані та репрезентативні псевдовізантійські. В об'ємно-просторовій композиції храму домінували дві сферичні бані, які вінчали один верх та дзвіницю над притвором. Вікна барабану мали характерні для стилю напівциркульні перемички, об'єднані архівольтами. Південна та північна прибудови надали храмові хрещатий вигляд у плані. Ще одної розбудови храм зазнав у 1911-12 рр. (проект єпархіального архітектора Євгена Єрмакова) на пожертву купця С.Горенка ( рідний дядько письменниці Ганни Ахматової-Горенко) у розмірі 10 тис. рублів. При цьому дзвіницю було розібрано, подовжено західну частину і над її притвором споруджено нову, вищу дзвіницю із збереженням стилю.
Під храмом у напівпідвалі, крім допоміжного приміщення, було облаштовано чотири помешкання, в одному з яких жила родина священика. Бання (купол) храму відрізнялась тим, що у простінках між вікнами барабана були написані ікони святих
Стрітенська церква займала вигідне острівне положення на стик
у вулиць, виконуючи роль містобудівної домінанти.
Радянська влада зареєструвала парафіяльну громаду у липні 1920 р. 19 липня 1923 р. сталося диво оновлення позолоченої бані дзвіниці та розписів храму; ця подія викликала роздратовані відгуки у радянській пресі й навіть фейлетон Остапа Вишні. У 1920-х роках храм передали обновленській ("синодальній") громаді
На початку 1934 р. він ще залишався діючим, але невдовзі був закритий і знищений (взірваний) у зв'язку з планами реконструкції Львівської площі !
Не збереглася також історична пам"ятка двоповерхова дерев'яна будівля парафіяльної школи по вул.Велика-Житомирська 36 (архітектор В.Ніколаєв, +1980 зруйнована), в якій мешкав видатний український педагог та художник І.М.Сошенко та, в якій бував Т.Г.Шевченко під час свого останнього візиту до Києва у 1859 році.
Нині на місці історичного розміщення храму: роза вулиць Великої та Житомирської та Стрітенської, Львівська площа - одна тисяча мертів від святої Софії Київської, розміщена невеличка капличка площею 18 м.кв. перед сучасною будівлею Торговельно-промислової палати.
Також існують три ескізні проекти відбудови Церкви архітектор Янош Віг
Нині триває пошук джерел фінансування
відродження історичної Святині !
Православна громада УПЦ КП начолі з священиком Сергієм Ткачуком
протягом 18-ти років прагне здійснити відродження храму і запрошує
до Святої Справи благодійників та усіх ФІЛАНТРОПІВ !
Матеріал підготувала парафіянка Олена Ткачук,
кандидат історичних наук
Для фінансової допомоги на відродження Храму
на Львівській площі Києва:
р/р 26000 26 0000 818 в ПАБ “ВіЕЙБі Банк” м.Києва, МФО 380537
отримувач Парафія Серафима Саровського УПЦ КП
код ЄДРПОУ 242 62 880
Перерахувати ПОЖЕРТВУ можна і на карточку
ПРИВАТ БАНКУ № 51 68 75 53 39 75 05 03
Телефон настоятеля
отця Сергія Ткачука 067 - 508 - 45 - 33