Різдвяний піст. Що і як ?!
Різдвяний Піст триває сорок днів. Починається він (15-го) 28-го листопада й кінчається уночі перед Різдвом (24-го грудня) 6-го січня. За цей період спостерігається сходження напруженості, наростання очікування свята: за п’ять днів до нього, тобто (20-го грудня) 2-го січня, починається п’ятиденне «предпразднство» на зразок Страсної седмиці, зі своїми богослужбовими особливостями, а переддень свята, «Святвечір», (24-е грудня) 6-е січня, повністю відокремлюється за прикладом Великої п’ятниці.
Відповідно до Уставу в піст не дозволяється їсти м’яса. Рибу можна їсти по неділях і суботах, у день Введення Божией Матері в Храм (21-го листопада) 4-го грудня і по вівторках і четвергам у дні прославляємого святого; а в понеділок, середу й п’ятницю - тільки в тому випадку, якщо покладається в цей день всеношне бдіння, наприклад - у престольне свято. Якщо в які дні немає особливого свята, то треба готовити їжу на рослинному маслі у вівторок і четвер, і без нього в понеділок, середу й п’ятницю.
Як був установлений Різдвяний піст
Установлення Різдвяного поста, як і інших багатоденних постів, відноситься до древніх часів християнства. Уже із четвертого століття св. Амвросій Медіоланский, Філастрій, блаженний Августин згадують у своїх творах Різдвяний пост. У п’ятому столітті про давність Різдвяного посту писав Лев Великий.
Спочатку Різдвяний піст тривав в одних християн сім днів, в інших - трохи більше. На соборі 1166 року, що відбувся при константинопольському патріарху Луці й візантійському імператорові Мануїлі всім християнам було покладено зберігати піст перед великим святом Різдва Христового сорок днів.
Антиохійский патріарх Вальсамон писав, що «сам святійший патріарх сказав, що, хоча дні цих постів (Успенського й Різдвяного. - Ред.) не визначені правилом, примушуємося, однак, підкоритися неписаному церковному переданню й потрібно поститися… від (15) 28 дня листопада».
Різдвяний піст - останній багатоденний піст у році. Він починається (15) 28 - по новому стилі листопада й триває до (25 грудня) 7 січня, триває сорок днів і тому йменується в Церковному уставі Четиридесятницею, так само, як і Великий піст. Тому що заговини на піст доводиться в день пам’яті св. апостола Пилипа (14 листопада) 27 го, то цей піст називають Пилиповим.
Навіщо встановлений Різдвяний піст
Різдвяний піст - зимовий піст, він служить нам для освячення і таємничим відновленням духовного єднання з Богом і приготуванням до святкування Різдва Христового.
За словами Лева Великого, Різдвяний піст є жертва Богові за зібрані плоди.
«Як Господь ущедрив нас плодами землі, - пише святитель, - так і ми під час цього посту повинні бути щедрі до бедних».
За словами Симеона Фессалоникійского, «піст Рождественської Четиридесятниці зображує піст Мойсея, що, постившись сорок днів і сорок ночей, одержав на кам’яних скрижалях Закон Божий. А ми, постячись сорок днів, споглядаємо й приймаємо живе слово від Діви, написане не на каменях, але що втілилося й народилося, і стаємо спільниками Його Божественної плоті».
Різдвяний піст установлений для того, щоб ми до дня Різдва Христового очистили себе покаянням, молитвою й постом, щоб із чистим серцем, душею й тілом могли благоговійно зустріти Сина Божого, що з’явився в світ, й щоб, крім звичайних дарунків і жертв, принести Йому наше чисте серце й бажання та дотримувати Його вчення.
Коли почали святкувати Різдво Христове
Початок цього свята відноситься до часів Апостолів. В Апостольських постановах говориться: «Зберігаєте, браття, дні святкові, і, по-перше, день Різдва Христового, який нехай святкується вами в (25-й) день десятого місяця» (desembri). Там же сказано: «День Різдва Христового нехай святкують, в цей день дається людям велика благодать народженням Божого Слова від Марії Діви на спасіння світу».
У другому столітті на день Різдва Христового, 25 грудня (юліанського календаря), вказує Климент Олександрійський.
У третьому столітті про свято Різдво Христове згадує св. Іполит.
Під час гонінь християн Диоклетіаном, на початку четвертого століття, в 303 році, 20 000 никомидійских християн було спалено в храмі в саме свято Різдва Христового.
З того часу, коли Церква отримала свободу й зробилася пануючою в Римській імперії, свято Різдва Христового ми знаходимо у всій Вселенській Церкві, як це можна побачити з повчань св. Єфрема Сиріна, св. Василія Великого, Григорія Богослова, Григорія Ниського, св. Амвросія, Іоана Златоустого й інших отців Церкви четвертого століття на свято Різдва Христова.
Никифор Каллист, письменник сімнадцятого століття, у своїй церковній історії пише, що імператор Юстиніан у шостому столітті встановив святкувати Різдво Христового по всій землі.
У п’ятому столітті Патріарх Константинопольський Анатолій, у сьомому Софроний і Андрій Ієрусалимські, у восьмому св. Іоан Дамаскін, Козьма Маюмский і Герман, Патріарх Царгородський, у дев’ятому преподобна Кассія й інші, імена яких нам невідомі, написали для свята Різдва Христового багато священних пісень, які й нині звучать у храмах для прославляння Втіленого Сина Божого.
Як харчуватися в Різдвяний піст
Устав Церкви вчить, від чого варто втримуватися під час постів - «всі хто благочестиво поститься строго повинні дотримувати уставів про якість їжі, тобто утримуватися в пості від деякої їжі, не як від поганої (нехай цього не буде), а як від непристойних посту й заборонених Церквою. Їжа, від якої потрібно утримуватися в пости, це: м’ясо, сир, коров’яче масло, молоко, яйця, а іноді й риба, дивлячись від строгості святих постів».
Правила помірності, запропоновані Церквою в Різдвяний піст, настільки ж строгі, як і у Петровий піст. Крім того, у понеділок, середу й п’ятницю Різдвяного посту уставом забороняються риба, вино і єлей і дозволяется приймати їжу без олії (сухоядіння) тільки після вечерні. В інші ж дні - вівторок, четвер, субота й неділя - дозволено приймати їжу з рослинним маслом. Риба під час Різдвяного посту дозволяється в суботні й неділі й великі свята, наприклад, у свято Введення в храм Пресвятої Богородиці, у храмові свята й у дні великих святих, якщо ці дні припадають на вівторок або четвер. Якщо ж свята припадають на середу або п’ятницю, то дозвіл поста покладений тільки на вино і єлей.
Від (20 грудня до 25 грудня старого стилю) 2 по7 січня піст підсилюється, і в ці дні навіть у суботу й неділю риба не благословляється. Тим часом саме на ці дні припадають святкування цивільного Нового року, і нам, православним християнам, треба бути особливо зібраними, щоб веселощами, винопиттям і вкушанням їжі не порушити строгість посту.
Постячись тілесно, у той же час необхідно нам поститися й духовно. «Постячись, браття, телесно, будемо поститися й духовно, і цим зруйниємо всякий союз неправди», - заповідає Свята Церква.
Піст тілесний, без поста духовного, нічого не приносить для спасіння душі, навіть навпаки, може бути й духовно шкідливим, якщо людина, утримуючись від їжі, переймається свідомістю власної переваги від усвідомлення того, що він поститься. Щирий піст пов’язаний з молитвою, покаянням, з утриманням від страстей і пороків, викорінюванням злих справ, прощенням образ, з утриманням від подружнього життя, з виключенням розважальних і видовищних заходів, перегляду телевізора. Піст не ціль, а засіб - засіб упокорити своє тіло і очиститися від гріхів. Без молитви й покаяння піст стає всього лише дієтою.
Сутність поста виражена в наступній церковній пісні: «Постячись від їжі, душе моя, а від страстей не очищаючись, - дарма утішаєшся утриманням: тому що - якщо піст не принесе тобі виправлення, то зненавидить тебе Бог, як фальшиву, і вподібнишся злим демонам, що ніколи не їдять».
Деякі вважають, що при сучасному тяжкому становищі в світі, коли не виплачують зарплату, коли в багатьох немає грошей, піст не тема для розмови. Нагадаємо слово Оптинских старців: «Не хочуть поститися добровільно - будуть поститися недобровільно…»
Підготував ігумен Іоан (Йоник)
Відповідно до Уставу в піст не дозволяється їсти м’яса. Рибу можна їсти по неділях і суботах, у день Введення Божией Матері в Храм (21-го листопада) 4-го грудня і по вівторках і четвергам у дні прославляємого святого; а в понеділок, середу й п’ятницю - тільки в тому випадку, якщо покладається в цей день всеношне бдіння, наприклад - у престольне свято. Якщо в які дні немає особливого свята, то треба готовити їжу на рослинному маслі у вівторок і четвер, і без нього в понеділок, середу й п’ятницю.
Як був установлений Різдвяний піст
Установлення Різдвяного поста, як і інших багатоденних постів, відноситься до древніх часів християнства. Уже із четвертого століття св. Амвросій Медіоланский, Філастрій, блаженний Августин згадують у своїх творах Різдвяний пост. У п’ятому столітті про давність Різдвяного посту писав Лев Великий.
Спочатку Різдвяний піст тривав в одних християн сім днів, в інших - трохи більше. На соборі 1166 року, що відбувся при константинопольському патріарху Луці й візантійському імператорові Мануїлі всім християнам було покладено зберігати піст перед великим святом Різдва Христового сорок днів.
Антиохійский патріарх Вальсамон писав, що «сам святійший патріарх сказав, що, хоча дні цих постів (Успенського й Різдвяного. - Ред.) не визначені правилом, примушуємося, однак, підкоритися неписаному церковному переданню й потрібно поститися… від (15) 28 дня листопада».
Різдвяний піст - останній багатоденний піст у році. Він починається (15) 28 - по новому стилі листопада й триває до (25 грудня) 7 січня, триває сорок днів і тому йменується в Церковному уставі Четиридесятницею, так само, як і Великий піст. Тому що заговини на піст доводиться в день пам’яті св. апостола Пилипа (14 листопада) 27 го, то цей піст називають Пилиповим.
Навіщо встановлений Різдвяний піст
Різдвяний піст - зимовий піст, він служить нам для освячення і таємничим відновленням духовного єднання з Богом і приготуванням до святкування Різдва Христового.
За словами Лева Великого, Різдвяний піст є жертва Богові за зібрані плоди.
«Як Господь ущедрив нас плодами землі, - пише святитель, - так і ми під час цього посту повинні бути щедрі до бедних».
За словами Симеона Фессалоникійского, «піст Рождественської Четиридесятниці зображує піст Мойсея, що, постившись сорок днів і сорок ночей, одержав на кам’яних скрижалях Закон Божий. А ми, постячись сорок днів, споглядаємо й приймаємо живе слово від Діви, написане не на каменях, але що втілилося й народилося, і стаємо спільниками Його Божественної плоті».
Різдвяний піст установлений для того, щоб ми до дня Різдва Христового очистили себе покаянням, молитвою й постом, щоб із чистим серцем, душею й тілом могли благоговійно зустріти Сина Божого, що з’явився в світ, й щоб, крім звичайних дарунків і жертв, принести Йому наше чисте серце й бажання та дотримувати Його вчення.
Коли почали святкувати Різдво Христове
Початок цього свята відноситься до часів Апостолів. В Апостольських постановах говориться: «Зберігаєте, браття, дні святкові, і, по-перше, день Різдва Христового, який нехай святкується вами в (25-й) день десятого місяця» (desembri). Там же сказано: «День Різдва Христового нехай святкують, в цей день дається людям велика благодать народженням Божого Слова від Марії Діви на спасіння світу».
У другому столітті на день Різдва Христового, 25 грудня (юліанського календаря), вказує Климент Олександрійський.
У третьому столітті про свято Різдво Христове згадує св. Іполит.
Під час гонінь християн Диоклетіаном, на початку четвертого століття, в 303 році, 20 000 никомидійских християн було спалено в храмі в саме свято Різдва Христового.
З того часу, коли Церква отримала свободу й зробилася пануючою в Римській імперії, свято Різдва Христового ми знаходимо у всій Вселенській Церкві, як це можна побачити з повчань св. Єфрема Сиріна, св. Василія Великого, Григорія Богослова, Григорія Ниського, св. Амвросія, Іоана Златоустого й інших отців Церкви четвертого століття на свято Різдва Христова.
Никифор Каллист, письменник сімнадцятого століття, у своїй церковній історії пише, що імператор Юстиніан у шостому столітті встановив святкувати Різдво Христового по всій землі.
У п’ятому столітті Патріарх Константинопольський Анатолій, у сьомому Софроний і Андрій Ієрусалимські, у восьмому св. Іоан Дамаскін, Козьма Маюмский і Герман, Патріарх Царгородський, у дев’ятому преподобна Кассія й інші, імена яких нам невідомі, написали для свята Різдва Христового багато священних пісень, які й нині звучать у храмах для прославляння Втіленого Сина Божого.
Як харчуватися в Різдвяний піст
Устав Церкви вчить, від чого варто втримуватися під час постів - «всі хто благочестиво поститься строго повинні дотримувати уставів про якість їжі, тобто утримуватися в пості від деякої їжі, не як від поганої (нехай цього не буде), а як від непристойних посту й заборонених Церквою. Їжа, від якої потрібно утримуватися в пости, це: м’ясо, сир, коров’яче масло, молоко, яйця, а іноді й риба, дивлячись від строгості святих постів».
Правила помірності, запропоновані Церквою в Різдвяний піст, настільки ж строгі, як і у Петровий піст. Крім того, у понеділок, середу й п’ятницю Різдвяного посту уставом забороняються риба, вино і єлей і дозволяется приймати їжу без олії (сухоядіння) тільки після вечерні. В інші ж дні - вівторок, четвер, субота й неділя - дозволено приймати їжу з рослинним маслом. Риба під час Різдвяного посту дозволяється в суботні й неділі й великі свята, наприклад, у свято Введення в храм Пресвятої Богородиці, у храмові свята й у дні великих святих, якщо ці дні припадають на вівторок або четвер. Якщо ж свята припадають на середу або п’ятницю, то дозвіл поста покладений тільки на вино і єлей.
Від (20 грудня до 25 грудня старого стилю) 2 по7 січня піст підсилюється, і в ці дні навіть у суботу й неділю риба не благословляється. Тим часом саме на ці дні припадають святкування цивільного Нового року, і нам, православним християнам, треба бути особливо зібраними, щоб веселощами, винопиттям і вкушанням їжі не порушити строгість посту.
Постячись тілесно, у той же час необхідно нам поститися й духовно. «Постячись, браття, телесно, будемо поститися й духовно, і цим зруйниємо всякий союз неправди», - заповідає Свята Церква.
Піст тілесний, без поста духовного, нічого не приносить для спасіння душі, навіть навпаки, може бути й духовно шкідливим, якщо людина, утримуючись від їжі, переймається свідомістю власної переваги від усвідомлення того, що він поститься. Щирий піст пов’язаний з молитвою, покаянням, з утриманням від страстей і пороків, викорінюванням злих справ, прощенням образ, з утриманням від подружнього життя, з виключенням розважальних і видовищних заходів, перегляду телевізора. Піст не ціль, а засіб - засіб упокорити своє тіло і очиститися від гріхів. Без молитви й покаяння піст стає всього лише дієтою.
Сутність поста виражена в наступній церковній пісні: «Постячись від їжі, душе моя, а від страстей не очищаючись, - дарма утішаєшся утриманням: тому що - якщо піст не принесе тобі виправлення, то зненавидить тебе Бог, як фальшиву, і вподібнишся злим демонам, що ніколи не їдять».
Деякі вважають, що при сучасному тяжкому становищі в світі, коли не виплачують зарплату, коли в багатьох немає грошей, піст не тема для розмови. Нагадаємо слово Оптинских старців: «Не хочуть поститися добровільно - будуть поститися недобровільно…»
Підготував ігумен Іоан (Йоник)