Коїмбра (Coimbra). Монастир св.Хреста. Частина 1
Оригинал взят у taras_palkov в Коїмбра (Coimbra). Монастир св.Хреста. Частина 1
Одним із тих місць, які особливо припали мені до серця під час поїздки до Португалії, був монастир Святого Хреста (порт. Mosteiro de Santa Cruz), розташований в самому центрі Коїмбри у Нижньому місті на вулиці Олімпіо, недалеко від берега річки Мондегу.
На жаль, під час мого триденного (з роз’їздами) перебування у першій столиці Португалії майже увесь час дощило. Тому це загальне фото уверху найкраще зз того, що я зазнимкував.
Монастир був заснований у 1131 р. святим Теотоніу - учнем св. Бернарда з Клерво, главою Ордену регулярних каноніків Святого Хреста. Будівництво монастиря Святого Хреста тривало до 1223 р., проте з перших же днів Португальської державності він став одним з найважливіших монастирів, який отримав численні привілеї від Папського престолу.
Практично не залишилося даних про те, як виглядав монастир в XII-XV ст., відомо лише, що романська церква з високою вежею на фасаді була однонавовою. У першій половині XVI ст. за наказом короля Мануеля I видатний архітектор Діогу Бойтак перебудував монастирську церкву, перетворивши її у видатну пам'ятку епохи Відродження.
Головний фасад церкви виконаний в 1522-1525 рр., у стилі, який пізніше фахівці назвали мануеліно, відштовхуючись від імені короля Мануеля I (за часів якого він виник). Фасад привертає увагу яскравим контрастом між гладкою поверхнею веж і пишністю білокам’яного портика з великим вікном. Він багато прикрашений кам’яним різьбленням і скульптурами, виконаними видатними скульптурами часів португальського ренесансу (про яких я вже згадував раніше) - Ніколя Шантереном, Жоаном Рауном і Філіпом Одарте та архітектором Діогу ді Каштілью
Багато скульптур в натуральну величину через крихкість місцевого каменю майже цілком зруйновані, але деякі з них дозволяють судити про виразність образів.
Тепер зайдемо всередину. Красива керамічна плитка (азулежу) (виконана вже в барокові часи) та численні деталі декору (часів ренесансну) створюють, як на мене, враження вишуканої досконалості. Як і романська церква-попередниця, нова будівля також має одну наву, лише доповнена кількома каплицями.
Можна відзначити:
чудове нервюрне склепіння;
скульптуру ангела-хоронителя Потругалії. Його двійника я вже показував в музеї Машаду ді Каштру - http://taras-palkov.livejournal.com/11513.html. Тільки от не знаю, де нині знаходиться оригінал, а де копія…
цікавий орган, виконаний у XVIII ст. в стилі бароко,
невеличку скульптурну композицію, що представляє закуту в ланцюги п’ятірку монахів. Мене вона заінтригувала, а пояснення до неї я отримав пізніше, але про це у другій частині.
Але справжньою перлиною монастиря Святого Хреста можна назвати амвон 1520 р. У чотирьох нішах центральної частини зображені отці церкви; св. Августин, св. Єронім і св. Климент. Інші статуї (розташовані в два яруси) виконанні в більш дрібному масштабі. Це статуї пророків і сивіл під готичним балдахіном. Тут є також фігурки путті, маски левів, медальйони в амвоні, готичні мотиви, королівська емблематика В основі катедри - зображення шестикрилого фантастичного дракона. Вільного простору на катедрі просто немає… За словами дослідниці португальського мистецтва Т.П. Каптеревої, ця кафедра створює відчуття твору мистецтва як дорогоцінного витвору. При цьому пристінна катедра виглядає досить мініатюрною.
Це чудо-амвон виконав згаданий вже вище Ніколя Шантерен. Йому ж належить також видатне творіння монастиря Санта Круж - розташовані по сторонах святилища (чи головної каплиці) коїмбрської церкви величезні різьблені композиції - надгробки перших королів Португалії Афонсу I Великого і Саншу I. Гробниці з лежачими в молитовних позах фігурами королів в лицарських обладунках розміщені в основі високих арочних плоских ніш. Виготовлені вони були в XVI ст. замість примітивних середньовічних.Обидві гробниці вважаються найбільшим досягненням португальської скульптури. Вони прикрашені безліччю статуй в стилі готики, мануеліно і ренесансу, армілярную сферами і хрестами ордена Христа (орден - правонаступник тамплієрів на території Португалії).
Не буду тут детально надгробки описувати, залишу це мистецтвознавцям. Лише продемонструю фрагменти їхнього декору у всій красі.
Ось фото з надгробку Афонсу І, що знаходиться ліворуч по відношенню до головного входу.
У 1139 р. Афонсу здобув рішучу перемогу над об’єднаними силами арабів при Оуріці. З цього моменту він почав називати себе королем. З цієї ж перемогою легенда зв'язала виникнення герба Португалії. П'ять синіх щитів в срібному полі символізують п'ять повалених при Оуріці ісламських «королів» (мабуть, мова йшла про воєначальників). П'ять срібних цвяхів на кожному з синіх щитів нагадували про п’ять ран Христа. Спочатку герб не мав облямівки.
Пізніше навколо срібного поля виник червоний бордюр з кастильською вежами. Таким герб дійшов до наших днів.
Далі фото з надгробка король Саншу І
Король Саншу І був відомий своєю любов'ю до науки і літератури. Він навіть написав кілька книг-поем і направляв португальських юнаків за рахунок скарбниці навчатися в європейські університети.
Будучи усипальницею перших двох королів Португалії - монастир має статус Національного Пантеону. А таких пантеонів у колишньої "Володарки морів" лише чотири. Надіюсь, з часом із ними усіма познайомити своїх читачів ЖЖ.
Цікаво, що у липні 2006 р. могила Афонсу І повинна була бути розкрита для наукових цілей, але відкриття гробниці викликало серйозне занепокоєння у португальського суспільства. Внаслідок цього португальський уряд призупинив дослідження, вимагаючи більш ретельних протоколів від наукової команди, мотивуючи це важливістю особи короля - «батька» португальської нації.
Про сам монастир вже у другій частині.
Одним із тих місць, які особливо припали мені до серця під час поїздки до Португалії, був монастир Святого Хреста (порт. Mosteiro de Santa Cruz), розташований в самому центрі Коїмбри у Нижньому місті на вулиці Олімпіо, недалеко від берега річки Мондегу.
На жаль, під час мого триденного (з роз’їздами) перебування у першій столиці Португалії майже увесь час дощило. Тому це загальне фото уверху найкраще зз того, що я зазнимкував.
Монастир був заснований у 1131 р. святим Теотоніу - учнем св. Бернарда з Клерво, главою Ордену регулярних каноніків Святого Хреста. Будівництво монастиря Святого Хреста тривало до 1223 р., проте з перших же днів Португальської державності він став одним з найважливіших монастирів, який отримав численні привілеї від Папського престолу.
Практично не залишилося даних про те, як виглядав монастир в XII-XV ст., відомо лише, що романська церква з високою вежею на фасаді була однонавовою. У першій половині XVI ст. за наказом короля Мануеля I видатний архітектор Діогу Бойтак перебудував монастирську церкву, перетворивши її у видатну пам'ятку епохи Відродження.
Головний фасад церкви виконаний в 1522-1525 рр., у стилі, який пізніше фахівці назвали мануеліно, відштовхуючись від імені короля Мануеля I (за часів якого він виник). Фасад привертає увагу яскравим контрастом між гладкою поверхнею веж і пишністю білокам’яного портика з великим вікном. Він багато прикрашений кам’яним різьбленням і скульптурами, виконаними видатними скульптурами часів португальського ренесансу (про яких я вже згадував раніше) - Ніколя Шантереном, Жоаном Рауном і Філіпом Одарте та архітектором Діогу ді Каштілью
Багато скульптур в натуральну величину через крихкість місцевого каменю майже цілком зруйновані, але деякі з них дозволяють судити про виразність образів.
Тепер зайдемо всередину. Красива керамічна плитка (азулежу) (виконана вже в барокові часи) та численні деталі декору (часів ренесансну) створюють, як на мене, враження вишуканої досконалості. Як і романська церква-попередниця, нова будівля також має одну наву, лише доповнена кількома каплицями.
Можна відзначити:
чудове нервюрне склепіння;
скульптуру ангела-хоронителя Потругалії. Його двійника я вже показував в музеї Машаду ді Каштру - http://taras-palkov.livejournal.com/11513.html. Тільки от не знаю, де нині знаходиться оригінал, а де копія…
цікавий орган, виконаний у XVIII ст. в стилі бароко,
невеличку скульптурну композицію, що представляє закуту в ланцюги п’ятірку монахів. Мене вона заінтригувала, а пояснення до неї я отримав пізніше, але про це у другій частині.
Але справжньою перлиною монастиря Святого Хреста можна назвати амвон 1520 р. У чотирьох нішах центральної частини зображені отці церкви; св. Августин, св. Єронім і св. Климент. Інші статуї (розташовані в два яруси) виконанні в більш дрібному масштабі. Це статуї пророків і сивіл під готичним балдахіном. Тут є також фігурки путті, маски левів, медальйони в амвоні, готичні мотиви, королівська емблематика В основі катедри - зображення шестикрилого фантастичного дракона. Вільного простору на катедрі просто немає… За словами дослідниці португальського мистецтва Т.П. Каптеревої, ця кафедра створює відчуття твору мистецтва як дорогоцінного витвору. При цьому пристінна катедра виглядає досить мініатюрною.
Це чудо-амвон виконав згаданий вже вище Ніколя Шантерен. Йому ж належить також видатне творіння монастиря Санта Круж - розташовані по сторонах святилища (чи головної каплиці) коїмбрської церкви величезні різьблені композиції - надгробки перших королів Португалії Афонсу I Великого і Саншу I. Гробниці з лежачими в молитовних позах фігурами королів в лицарських обладунках розміщені в основі високих арочних плоских ніш. Виготовлені вони були в XVI ст. замість примітивних середньовічних.Обидві гробниці вважаються найбільшим досягненням португальської скульптури. Вони прикрашені безліччю статуй в стилі готики, мануеліно і ренесансу, армілярную сферами і хрестами ордена Христа (орден - правонаступник тамплієрів на території Португалії).
Не буду тут детально надгробки описувати, залишу це мистецтвознавцям. Лише продемонструю фрагменти їхнього декору у всій красі.
Ось фото з надгробку Афонсу І, що знаходиться ліворуч по відношенню до головного входу.
У 1139 р. Афонсу здобув рішучу перемогу над об’єднаними силами арабів при Оуріці. З цього моменту він почав називати себе королем. З цієї ж перемогою легенда зв'язала виникнення герба Португалії. П'ять синіх щитів в срібному полі символізують п'ять повалених при Оуріці ісламських «королів» (мабуть, мова йшла про воєначальників). П'ять срібних цвяхів на кожному з синіх щитів нагадували про п’ять ран Христа. Спочатку герб не мав облямівки.
Пізніше навколо срібного поля виник червоний бордюр з кастильською вежами. Таким герб дійшов до наших днів.
Далі фото з надгробка король Саншу І
Король Саншу І був відомий своєю любов'ю до науки і літератури. Він навіть написав кілька книг-поем і направляв португальських юнаків за рахунок скарбниці навчатися в європейські університети.
Будучи усипальницею перших двох королів Португалії - монастир має статус Національного Пантеону. А таких пантеонів у колишньої "Володарки морів" лише чотири. Надіюсь, з часом із ними усіма познайомити своїх читачів ЖЖ.
Цікаво, що у липні 2006 р. могила Афонсу І повинна була бути розкрита для наукових цілей, але відкриття гробниці викликало серйозне занепокоєння у португальського суспільства. Внаслідок цього португальський уряд призупинив дослідження, вимагаючи більш ретельних протоколів від наукової команди, мотивуючи це важливістю особи короля - «батька» португальської нації.
Про сам монастир вже у другій частині.