Каюся в своїх гріхах
та серце лине в пекло
ех розум мій , і у віршах
пишу про рай даремно
багато зла накоїв я,
а хто в наш час не грішний ?
і в пошуках свого буття
не стану я колишній
Та невгамовно час летить
І вечір є і ранок
І свічка з воску догорить
Прийде до нас світанок
Прокинуся , умию сльози,
Згадаю як завжди хоч щось хороше,
Тихесенько в куточку помолюсь
Нехай господь всім допоможе …
Автор: Віктор Непомнящий
http://vkontakte.ru/odyvanchik_ya