Тарасу Григоровичу Шевченку - 200 років з дня народження. Його значення для України - космічне. По Кобзарю вчилися читати.
Його портрет висів на покутті майже в кожній світлиці. Ось цей з Полтавщини був вишитий моєю бабусею років 50 назад і на покутті замінив ікони, які при комуністах перемістилися в кут далекої кімнати:
Ми не можемо не згадати сьогодні, яку велику підтримку і натхнення від Тараса відчував люд на Майдані.
Почнемо з Грушевського.
Він все бачив:
...
Обніміте ж, брати мої,
Найменьшого брата, -
Нехай мати усміхнеться,
Заплакана мати;
Благословіть дітей своїх
Твердими руками,
І обмитих поцілуйте
Вольними устами!
І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України,
І світ ясний, невечерній.
Тихенько засяє...
Обніміться ж, брати мої.
Молю вас, благаю!
1845, 14 грудня, В'юнище, Полт. губ-я.
Тарас сучасніший за всіх. Сьогоднішній дудл на Гуглі:
![](http://ic.pics.livejournal.com/stevekyiv/29332183/1200221/1200221_original.jpg)