Інструкція, як громадянину арештувати міліціонера
Сергій Лещенко
Журналіст "Української правди"
Інструкція, як громадянину арештувати міліціонера
Після побиття Юрія Луценка очевидно, що жодних висновків з першого місяця протистояння із власним народом Віктором Януковичем не зроблено. Майдан буде ще неодноразово стикатися з насильством із боку загонів оборони Януковича, які з невідомих причин називають словом "міліція".
У зв"язку з цим я оприлюднюю один цікавий документ, підготовлений співробітником правоохоронних органів для активістів Майдану. Фактично, це юридичне обгрунтування, яке дозволяє здійснювати "громадянський арешт" тих співробітників міліції, які перевищують свою владу. Читайте, і ви самі все зрозумієте.
ОБГРУНТУВАННЯ
щодо дій громадян
у випадку протиправного застосування
співробітниками міліції фізичного насильства
та/або спеціальних засобів.
Згідно ст. 13 Закону України "Про міліцію", працівники міліції мають право застосовувати заходи фізичного впливу лише для припинення правопорушень, подолання протидії законним вимогам міліції, яка здійснюється із застосуванням сили щодо працівників міліції або інших осіб, якщо інші способи були застосовані та не забезпечили виконання покладених на міліцію обов'язків.
Причому, у разі неможливості уникнути застосування сили вона не повинна перевищувати міри, необхідної для виконання покладених на міліцію обов'язків і має зводитись до мінімуму можливості завдання шкоди здоров'ю правопорушників та інших громадян (ч. 4 ст. 12 Закону).
Відповідно до ч. 3 ст. 12 зазначеного Закону, забороняється застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю до жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності та малолітніх, крім випадків вчинення ними групового нападу, що загрожує життю і здоров'ю людей, працівників міліції, або збройного нападу чи збройного опору.
З огляду на викладене вбачається, що будь-які дії співробітників міліції щодо застосування заходів фізичного впливу поза межами зазначених умов, а так само з перевищенням мір, необхідних для виконання покладених на міліцію обов'язків, зокрема, застосування фізичного впливу та/або спеціальних засобів до осіб, які приймають участь у мирній демонстрації (інших акціях протесту, що не супроводжуються насильством чи громадськими безпорядками) можуть суб'єктивно сприйматись громадянами як злочин, передбачений ч. 2 ст. 365 Кримінального кодексу України (перевищення влади, що супроводжувалося насильством або погрозою застосування насильства, застосуванням спеціальних засобів або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями).
Незалежно від того, чи був вчинений вказаний злочин співробітниками міліції фактично, лише за наявності такого суб'єктивного сприйняття, кожен громадянин, відповідно до ч. 2 ст. 207 Кримінального процесуального кодексу України, має право затримати без ухвали слідчого судді, суду будь-яку особу, крім зазначених у ст. 482 цього Кодексу (тобто крім суддів та народних депутатів України) при вчиненні або замаху на вчинення кримінального правопорушення або безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення під час безперервного переслідування особи, яка підозрюється у його вчиненні.
Жодних обмежень та виключень щодо реалізації даного права в частині затримання громадянами співробітників міліції (на відміну, наприклад, від суддів та народних депутатів), які, на думку громадян, скоюють злочин, Кримінальним процесуальним кодексом України не передбачено.
Відповідно до ч. 3 ст. 207 КПК України, кожен, хто не є уповноваженою службовою особою (особою, якій законом надано право здійснювати затримання) і затримав відповідну особу в порядку, передбаченому частиною другою цієї статті, зобов'язаний негайно доставити її до уповноваженої службової особи або негайно повідомити уповноважену службову особу про затримання та місцезнаходження особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення.
Згідно ч. 4 ст. 216, Перехідних та Прикінцевих положень КПК України, до початку діяльності Державного бюро розслідувань України, органом, уповноваженим розслідувати кримінальні правопорушення (злочини), вчинені працівниками правоохоронних органів, є слідчі підрозділи органів прокуратури. Саме слідчі прокуратури є уповноваженими службовими особами щодо затримання правоохоронців, у тому числі працівників міліції, за підозрою у вчиненні злочинів.
Таким чином, у разі затримання неуповноваженою особою (звичайним громадянином) співробітника міліції, який, на думку такої особи, скоював злочин, зазначений громадянин зобов'язаний негайно доставити його до прокуратури або негайно повідомити орган прокуратури про затримання та місцезнаходження вказаного співробітника міліції.
ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ У ВИПАДКУ ЗАТРИМАННЯ ГРОМАДЯНИНА ВНАСЛІДОК СУТИЧКИ З ПРАЦІВНИКАМИ МІЛІЦІЇ ПІД ЧАС АКЦІЙ ПРОТЕСТУ.
Якщо Вам з якихось причин не вдалось уникнути сутичок з працівниками міліції і Ваші дії щодо чинення фізичного спротиву ним були пов'язані із попереднім протиправним, на Вашу думку, застосуванням останніми фізичного насильства до Вас або інших громадян, в обґрунтування правомірності своїх дій Вам слід послатись на реалізацію Вами законного права, передбаченого ч. 2 ст. 207 Кримінального процесуального кодексу України.
У поясненнях необхідно зазначати, що працівник міліції, на Ваше обґрунтоване переконання, діяв з грубим порушенням ст.ст. 12, 13 Закону України "Про міліцію", у зв'язку з чим скоював злочин, передбачений ч. 2 ст. 365 Кримінального кодексу України (перевищення влади, що супроводжувалося насильством або погрозою застосування насильства, застосуванням спеціальних засобів або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями) . З огляду на це, Ваші активні дії були не опором співробітнику міліції, а законною спробою затримати його в порядку ч. 2 ст. 207 КПК України при вчиненні ним вищевказаного злочину (або, в залежності від обставин, безпосередньо після вчинення ним злочину) з метою подальшої негайної передачі уповноваженій службовій особі (слідчому прокуратури) .
На підтвердження вказаного факту Вам слід обов'язково постійно мати при собі записи з номерами телефонів відповідних органів влади, за якими Ви мали намір негайно зателефонувати, якщо б Вам вдалось затримати співробітника міліції:
Гаряча лінія Генеральної прокуратури України: 0800507001, за яким можна телефонувати у робочі дні з 9 до 18 години.
Гаряча лінія та телефон довіри у прокуратурі міста Києва: (044) 524-84-42; (044) 524-84-38;
Департамент внутрішньої безпеки Міністерства внутрішніх справ України (044) 256-16-56
CALL-ЦЕНТР МВС: (044) 254-91-02; 0-800-50-02-02.
У своїх письмових поясненнях (а за можливості, також у протоколі затримання) Ви маєте обов'язково зазначити, що Ваші дії були зумовлені саме вищевказаним наміром, пославшись при цьому на зазначені норми законодавства та долучивши до пояснень аркуш з записами наведених номерів телефонів на підтвердження мети Ваших дій.
Також дуже бажано (але не обов'язково), щоб факт застосування відповідними співробітниками міліції насильства та Ваших намірів щодо затримання таких співробітників за вчинення ними злочинів для подальшої передачі уповноваженій службовій особі (працівнику прокуратури або департаменту внутрішньої безпеки МВС України) могли підтвердити інші учасники акції протесту, які знаходились поруч з Вами. Ідеальний випадок - запис протиправних дій співробітників міліції, у зв'язку з якими Ви начебто у подальшому "чинили активний опір", на мобільний телефон.
Журналіст "Української правди"
Інструкція, як громадянину арештувати міліціонера
Після побиття Юрія Луценка очевидно, що жодних висновків з першого місяця протистояння із власним народом Віктором Януковичем не зроблено. Майдан буде ще неодноразово стикатися з насильством із боку загонів оборони Януковича, які з невідомих причин називають словом "міліція".
У зв"язку з цим я оприлюднюю один цікавий документ, підготовлений співробітником правоохоронних органів для активістів Майдану. Фактично, це юридичне обгрунтування, яке дозволяє здійснювати "громадянський арешт" тих співробітників міліції, які перевищують свою владу. Читайте, і ви самі все зрозумієте.
ОБГРУНТУВАННЯ
щодо дій громадян
у випадку протиправного застосування
співробітниками міліції фізичного насильства
та/або спеціальних засобів.
Згідно ст. 13 Закону України "Про міліцію", працівники міліції мають право застосовувати заходи фізичного впливу лише для припинення правопорушень, подолання протидії законним вимогам міліції, яка здійснюється із застосуванням сили щодо працівників міліції або інших осіб, якщо інші способи були застосовані та не забезпечили виконання покладених на міліцію обов'язків.
Причому, у разі неможливості уникнути застосування сили вона не повинна перевищувати міри, необхідної для виконання покладених на міліцію обов'язків і має зводитись до мінімуму можливості завдання шкоди здоров'ю правопорушників та інших громадян (ч. 4 ст. 12 Закону).
Відповідно до ч. 3 ст. 12 зазначеного Закону, забороняється застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю до жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності та малолітніх, крім випадків вчинення ними групового нападу, що загрожує життю і здоров'ю людей, працівників міліції, або збройного нападу чи збройного опору.
З огляду на викладене вбачається, що будь-які дії співробітників міліції щодо застосування заходів фізичного впливу поза межами зазначених умов, а так само з перевищенням мір, необхідних для виконання покладених на міліцію обов'язків, зокрема, застосування фізичного впливу та/або спеціальних засобів до осіб, які приймають участь у мирній демонстрації (інших акціях протесту, що не супроводжуються насильством чи громадськими безпорядками) можуть суб'єктивно сприйматись громадянами як злочин, передбачений ч. 2 ст. 365 Кримінального кодексу України (перевищення влади, що супроводжувалося насильством або погрозою застосування насильства, застосуванням спеціальних засобів або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями).
Незалежно від того, чи був вчинений вказаний злочин співробітниками міліції фактично, лише за наявності такого суб'єктивного сприйняття, кожен громадянин, відповідно до ч. 2 ст. 207 Кримінального процесуального кодексу України, має право затримати без ухвали слідчого судді, суду будь-яку особу, крім зазначених у ст. 482 цього Кодексу (тобто крім суддів та народних депутатів України) при вчиненні або замаху на вчинення кримінального правопорушення або безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення під час безперервного переслідування особи, яка підозрюється у його вчиненні.
Жодних обмежень та виключень щодо реалізації даного права в частині затримання громадянами співробітників міліції (на відміну, наприклад, від суддів та народних депутатів), які, на думку громадян, скоюють злочин, Кримінальним процесуальним кодексом України не передбачено.
Відповідно до ч. 3 ст. 207 КПК України, кожен, хто не є уповноваженою службовою особою (особою, якій законом надано право здійснювати затримання) і затримав відповідну особу в порядку, передбаченому частиною другою цієї статті, зобов'язаний негайно доставити її до уповноваженої службової особи або негайно повідомити уповноважену службову особу про затримання та місцезнаходження особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення.
Згідно ч. 4 ст. 216, Перехідних та Прикінцевих положень КПК України, до початку діяльності Державного бюро розслідувань України, органом, уповноваженим розслідувати кримінальні правопорушення (злочини), вчинені працівниками правоохоронних органів, є слідчі підрозділи органів прокуратури. Саме слідчі прокуратури є уповноваженими службовими особами щодо затримання правоохоронців, у тому числі працівників міліції, за підозрою у вчиненні злочинів.
Таким чином, у разі затримання неуповноваженою особою (звичайним громадянином) співробітника міліції, який, на думку такої особи, скоював злочин, зазначений громадянин зобов'язаний негайно доставити його до прокуратури або негайно повідомити орган прокуратури про затримання та місцезнаходження вказаного співробітника міліції.
ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ У ВИПАДКУ ЗАТРИМАННЯ ГРОМАДЯНИНА ВНАСЛІДОК СУТИЧКИ З ПРАЦІВНИКАМИ МІЛІЦІЇ ПІД ЧАС АКЦІЙ ПРОТЕСТУ.
Якщо Вам з якихось причин не вдалось уникнути сутичок з працівниками міліції і Ваші дії щодо чинення фізичного спротиву ним були пов'язані із попереднім протиправним, на Вашу думку, застосуванням останніми фізичного насильства до Вас або інших громадян, в обґрунтування правомірності своїх дій Вам слід послатись на реалізацію Вами законного права, передбаченого ч. 2 ст. 207 Кримінального процесуального кодексу України.
У поясненнях необхідно зазначати, що працівник міліції, на Ваше обґрунтоване переконання, діяв з грубим порушенням ст.ст. 12, 13 Закону України "Про міліцію", у зв'язку з чим скоював злочин, передбачений ч. 2 ст. 365 Кримінального кодексу України (перевищення влади, що супроводжувалося насильством або погрозою застосування насильства, застосуванням спеціальних засобів або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями) . З огляду на це, Ваші активні дії були не опором співробітнику міліції, а законною спробою затримати його в порядку ч. 2 ст. 207 КПК України при вчиненні ним вищевказаного злочину (або, в залежності від обставин, безпосередньо після вчинення ним злочину) з метою подальшої негайної передачі уповноваженій службовій особі (слідчому прокуратури) .
На підтвердження вказаного факту Вам слід обов'язково постійно мати при собі записи з номерами телефонів відповідних органів влади, за якими Ви мали намір негайно зателефонувати, якщо б Вам вдалось затримати співробітника міліції:
Гаряча лінія Генеральної прокуратури України: 0800507001, за яким можна телефонувати у робочі дні з 9 до 18 години.
Гаряча лінія та телефон довіри у прокуратурі міста Києва: (044) 524-84-42; (044) 524-84-38;
Департамент внутрішньої безпеки Міністерства внутрішніх справ України (044) 256-16-56
CALL-ЦЕНТР МВС: (044) 254-91-02; 0-800-50-02-02.
У своїх письмових поясненнях (а за можливості, також у протоколі затримання) Ви маєте обов'язково зазначити, що Ваші дії були зумовлені саме вищевказаним наміром, пославшись при цьому на зазначені норми законодавства та долучивши до пояснень аркуш з записами наведених номерів телефонів на підтвердження мети Ваших дій.
Також дуже бажано (але не обов'язково), щоб факт застосування відповідними співробітниками міліції насильства та Ваших намірів щодо затримання таких співробітників за вчинення ними злочинів для подальшої передачі уповноваженій службовій особі (працівнику прокуратури або департаменту внутрішньої безпеки МВС України) могли підтвердити інші учасники акції протесту, які знаходились поруч з Вами. Ідеальний випадок - запис протиправних дій співробітників міліції, у зв'язку з якими Ви начебто у подальшому "чинили активний опір", на мобільний телефон.