Симоненко Василь.

Mar 03, 2013 11:17

ПЕРЕСПІВ З НАРОДНОЇ

Гей, у лузі та й не перше літо
Виляга некошена трава.
Гей, у полі та й не перше жито,
Та й не перше жито дозріва.
Не повернуть козаки з походу,
Не заграють сурми на зорі...
Будуть вік стояти біля броду
Посивілі верби-матері...

вірш, фольк, традиции, Україна, Василь Симоненко, пам'ять, эмоции, поет, поезія, смерть, пісня

Previous post Next post
Up