Mar 03, 2013 11:17
ПЕРЕСПІВ З НАРОДНОЇ
Гей, у лузі та й не перше літо
Виляга некошена трава.
Гей, у полі та й не перше жито,
Та й не перше жито дозріва.
Не повернуть козаки з походу,
Не заграють сурми на зорі...
Будуть вік стояти біля броду
Посивілі верби-матері...
вірш,
фольк,
традиции,
Україна,
Василь Симоненко,
пам'ять,
эмоции,
поет,
поезія,
смерть,
пісня