З Святом!

[stevekyiv]

1 грудня 1991 року відбувся Всеукраїнський референдум щодо одного питання:
«Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?».

Результат відомий. Пройшли роки. Сьогоднішні емоції:
"...Синій птах з перебитими крилами, майже до смерті закльований двоголовим орлом. Скільки тоді було радості, скільки надій, а тепер що? Мряка, туман, ожеледиця. Настрій на нулі, сезонна депресія..."
«Записки українського самашедшего».Ліна Костенко.

Коли говорять про подаровану Україні незалежність - я пропоную згадати:
Пам`яті А.Горської
Ярiй, душе. Ярiй, а не ридай.
У бiлiй стужi сонце України.
А ти шукай - червону тiнь калини
на чорних водах - тiнь її шукай,
де жменька нас. Малесенька шопта
лише для молитов i сподiвання.
Усiм нам смерть судилася зарання,
бо калинова кров - така ж крута,
вона така ж терпка, як в наших жилах.
У сивiй завiрюсi голосiнь
цi грона болю, що падуть в глибiнь,
безсмертною бiдою окошились.
1970
Василь Стус.

Пісня на одній струні (Прощай, Україно)

Концепт надежды.

І через 21 рік маємо:


PS.
Є якась містична символіка в тому, що 1 грудня - день незалежності Португалії.

Слава Україні!