Вічне. Поезія. Василь Стус. 25 років з дня смерті.

Sep 07, 2010 18:32

Минуло 25 років відтоді, як не стало Василя Стуса. В ніч з 3 на 4 вересня 1985 року у селищі Кучино Пермської області померла геніальна людина, письменник, перекладач та правозахисник.

***
Весь обшир мій - чотири на чотири.
Куди не глянь - то мур, кутор і ріг.
Всю душу з'їв цей шлак лілово-сірий,
це плетиво заламаних доріг.
І дальше смерті - рідна батьківщина*.
Колодязь, тин і два вікна сумні,
що тліють у вечірньому вогні.
І в кожній шибі - ніби дві жарини -
журливі очі вставлено. Це ти,
о пресвята моя зигзице-мати!
До тебе вже шляхів не напитати
і в ніч твою безсонну не зайти.
Та жди мене. Чекай мене. Чекай,
нехай і марне, але жди, блаженна.
І Господові помолись за мене.
А вмру - то й з того світу виглядай.

* - варіант - Україна.


Василь Стус, Україна, ГУЛАГ, спротив, политика, СССР, пам'ять, поезія, поет, память

Previous post Next post
Up