8 березня у казці
Оригинал взят у naghtigal в 8 березня у казці
Ходили ми із stepoviha на 8 березня в маленький похід по кримських горах. Хотіли 7 березня стартувати з Перевального і зробити три денних переходи із двома ночівлями. До стоянки Буковий Кордон пробивалися через 30-сантиметровий шар снігу. На самому ж кордоні дізналися, що далі нам нікуди не світить - снігу по пояс. Деякі сміливці намагалися прорватися на Партизанську Поляну, але не здолали навіть пів-кілометри. Ми ж вирішили зависнути на цій стоянці. Заприятелювали із лісниками, які запропонували нам розташуватися в чи-то павільоні, чи-то літній веранді. Дві ночі спали в ній, хоча лісники пропонували все ж поселитися в їх теплій хатині, де вже жили двоє туристів. Один з них раптово виявився викладачем з ДонНУ, що свого часу був моїм викладачем в моєму універі, а минулого року викладав у stepoviha
Увесь цей час нас не полишало відчуття перебування в сніговій казці - сніг усюди. Дерева аж вигинаються під його вагою. Крок вбік з натоптаної стежки - і ти по пояс в сігу. Долгоруківська яйла викликає асоціації із "північними" творами Джека Лондона. Сніг до обрію. За дровами доводиться ходити із двома інструментами пилкою та... лопатою. Аби дістатися добрячої гілляки - маєш прокопати сніговий коридор довжиною метрів 20-40 вбік від стежки. Погода підсилює враження. З годину-дві спостерігаєш все це диво осяяне сонячним промінням. Через деякий час надходять важкі снігові хмари. Легкий сніг наганяє дивний новорічний настрій. І пофіг, що березень.
8-го почали підтягуватися туристи з форуму тревел.орг.юа, які були змушені перенести свій збір на цю стоянку. Був також гурт з 8-10 хлопців з Запоріжжя, що попрохалися посушити взуття біля нашої пічки. Заходжу до нашого сховища і бачу картину - стоїть ряд трекінгових ботів, лижних ботів і дві пари... кедів(!). Слідом за мною заходить хлопака і забирає одну наскрізь мокру пару. Зауважую, що варто б ще посушити. У відповідь: "Мені у шльопках холодно". Epic Fail!
9-го народу підтягнулося стільки, що стало гамірно і затісно і ми вирішили полишити казкову стоянку і пересунутися в Алушту, де пару днів поматраснічать на квартирі.
ПМ: Фоти будуть обов’язково, але дещо пізніше - треба їх забрати у stepoviha
......
http://naghtigal.livejournal.com/133695.html фотки
Ходили ми із stepoviha на 8 березня в маленький похід по кримських горах. Хотіли 7 березня стартувати з Перевального і зробити три денних переходи із двома ночівлями. До стоянки Буковий Кордон пробивалися через 30-сантиметровий шар снігу. На самому ж кордоні дізналися, що далі нам нікуди не світить - снігу по пояс. Деякі сміливці намагалися прорватися на Партизанську Поляну, але не здолали навіть пів-кілометри. Ми ж вирішили зависнути на цій стоянці. Заприятелювали із лісниками, які запропонували нам розташуватися в чи-то павільоні, чи-то літній веранді. Дві ночі спали в ній, хоча лісники пропонували все ж поселитися в їх теплій хатині, де вже жили двоє туристів. Один з них раптово виявився викладачем з ДонНУ, що свого часу був моїм викладачем в моєму універі, а минулого року викладав у stepoviha
Увесь цей час нас не полишало відчуття перебування в сніговій казці - сніг усюди. Дерева аж вигинаються під його вагою. Крок вбік з натоптаної стежки - і ти по пояс в сігу. Долгоруківська яйла викликає асоціації із "північними" творами Джека Лондона. Сніг до обрію. За дровами доводиться ходити із двома інструментами пилкою та... лопатою. Аби дістатися добрячої гілляки - маєш прокопати сніговий коридор довжиною метрів 20-40 вбік від стежки. Погода підсилює враження. З годину-дві спостерігаєш все це диво осяяне сонячним промінням. Через деякий час надходять важкі снігові хмари. Легкий сніг наганяє дивний новорічний настрій. І пофіг, що березень.
8-го почали підтягуватися туристи з форуму тревел.орг.юа, які були змушені перенести свій збір на цю стоянку. Був також гурт з 8-10 хлопців з Запоріжжя, що попрохалися посушити взуття біля нашої пічки. Заходжу до нашого сховища і бачу картину - стоїть ряд трекінгових ботів, лижних ботів і дві пари... кедів(!). Слідом за мною заходить хлопака і забирає одну наскрізь мокру пару. Зауважую, що варто б ще посушити. У відповідь: "Мені у шльопках холодно". Epic Fail!
9-го народу підтягнулося стільки, що стало гамірно і затісно і ми вирішили полишити казкову стоянку і пересунутися в Алушту, де пару днів поматраснічать на квартирі.
ПМ: Фоти будуть обов’язково, але дещо пізніше - треба їх забрати у stepoviha
......
http://naghtigal.livejournal.com/133695.html фотки